неділя, 25 листопада 2007 р.

75 річниця голодомору...Не забуваймо!


"24 листопада, громадяни України запалять Свічку Скорботи в пам’ять про мільйони наших братів та сестер, закатованих у 1932—1933 роках кістлявою рукою голодної смерті, котру, ретельно вивіривши й продумавши заздалегідь всі свої дії, спрямовував вусатий «вождь усіх народів», а рухали цією пекельною рукою його численні (аж занадто, фатально численні) кремлівські поплічники, цеківські старанні виконавці, що сиділи у Москві, та й ціла армія «своїх», українських, сатрапів, холопів та фанатиків. Ми запалимо цю свічку не за наказом влади, а за велінням совісті. Переживши таке, нації неймовірно важко торувати дорогу в майбутнє — але й забути про цей жах вона права не має, бо інакше втратить людське в собі. Втратить назавжди — залишиться тільки порожня оболонка, зовнішня подоба псевдолюдини. І все...Також ми знаємо тепер, що насправді відбувалося в українських селах якраз у ті січневі дні 1933 року! І знаємо, яка страхітлива реальність стояла за таким, наприклад, документом, як постанова Харківського обкому КП(б)У «Про посилення хлібозаготівель у занесених на «чорну дошку» колгоспах області» від 14 січня 1933 року: "Ни в коем случае не ограничиваться полумерами в применении репрессий (! — І.С. ). Добиваться после применения репрессивных мер обязательного выполнения хлебозаготовок».

Ігор Сюндюков, газета "ДЕНЬ"

Ось харківська ланка про голодомор 1932-1933рр.
http://www.golodomor.kharkov.ua/

Немає коментарів:

ДО 500-РІЧЧЯ РЕФОРМАЦІЇ (ЕССЕ)

Погляд на Реформацію конфесійного лютеранства.

Проповідь Божого Слова. 12 літній Ісус у храмі (Луки 2:41-52)

Проповідь Божого Слова. Богоявлення (Матвія 3:13-16)

Проповідь на Обрізання Господнє (Луки 2:21)

Аудіопроповіді. Різдво Христове (Ісаї 9:5)

Проповідь на Святий вечір (текст - Луки 2,7-11)

Туди, де пастухи вклонитися прийшли

Text: Jaroslav Vajda, 1919-2008 Tune: Carl F.Schalk, 1929, Український переклад і виконання Тараса Коковського

Мале містечко Віфлеєм

Л.Х.Реднер, 1868 Ф.Брукс, 1868 Український переклад і виконання Тараса Коковського.