Заполітизована канонічність

Минулися святкування 1020 річниці Хрищення Руси-України,а дискусії щодо стану православ"я не стихають. Головний їх зміст - думка про єдину помісну церкву,канонічність та неканонічність церков.Якось сумно...Бо при обговоренні цих питань ніколи не йдеться про проповідування чистого Євангелія Ісуса Христа,належного пошанування і дотримання Божого Слова,любов до ближнього. Натомість йдеться про те,хто "правильніший", як канонічно догодити всім і поділити між ними. Мені пригадалось,як 10 років тому я провадив служіння в невеликому селі з однією "традиційною" конфесією.Звісно,присутніть лютеран ("конкурентів")місцевого пароха не втішила і він сказав:"тут моя територія" :-) Я навіть не знав спершу,що відповісти. На жаль,саме так,деякі політики від релігії в Україні і поза її межами і сприймають Україну - не як поле Боже для проповідування Доброї Звістки про прощення гріхів,життя і спасіння,а як "свою територію".