понеділок, 10 листопада 2008 р.

День української писемності і мови


Цей день минув в Україні практично непомітно для загалу...На жаль... В Чернівцях 7 листопада відкрили пам’ятник славетному буковинцю - композитору, письменнику, педагогу, священику та громадському діячу Сидору Воробкевичу. Його вірш "Мово рідна, слово рідне" давно став хрестоматійним. Автор пам’ятника - місцевий скульптор Микола Лисаківський. Бюст пам’ятника відлили у Львові, а постамент встановили із чорного граніту. Меценатом, який оплатив виготовлення і встановлення пам’ятника, став депутат міської ради, підприємець Михайло Гросу (батько популярної юної співачки Аліни Гросу).

Статтю про мову читайте в "Кримській світлиці".

С.Воробкевич
РІДНА МОВА
Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
Тілько камінь має.
Як ту мову мож забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила?
Як ту мову мож забути?
Таж звуками тими
Ми до Бога мольби слали
Ще дітьми малими;
У тій мові ми співали,
В ній казки казали,
У тій мові нам минувшість
Нашу відкривали.
Мово рідна, слово рідне,
Хто ся вас стидає,
Хто горнеться до чужого,
Того Бог карає;
Свої його цураються,
В хату не пускають,
А чужії, як заразу,
Чуму, обминають.
Ой тому плекайте, діти,
Рідну руську мову,
Вчіться складно говорити
Своїм рідним словом! -
Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
Але камінь має!
1869
* * *
В.Сосюра
РІДНА МОВА
Вивчайте, любіть свою мову,
як світлу Вітчизну любіть,
як стягів красу малинову,
як рідного неба блакить.
Нехай в твоїм серці любові
не згасне священний вогонь,
як вперше промовлене слово
на мові народу свого.
Як сонця безсмертного коло,
що креслить у небі путі,
любіть свою мову й ніколи
її не забудьте в житті.
Ми з нею відомі усюди,
усе в ній, що треба нам, є,
а хто свою мову забуде,
той серце забуде своє.
Вона, як зоря пурпурова,
що сяє з небесних висот,
і там, де звучить рідна мова,
живе український народ.
Народ наш, трудар наш і воїн,
що тьму подолав у бою.
І той лиш пошани достоїн,
хто мову шанує свою.
Ми з неї прокляті закови
зірвали в нерівнім бою.
Любіть же, любіть свою мову,
вкраїнськую мову свою!

Немає коментарів: