Цитата - "у секретному протоколі договору з 23 серпня 1939 р. було домовлення, що у випадку німецьких операцій проти Польщі, Москва має теж оголосити війну Польщі і зайняти західні землі Литви, Білорусі й України. Потрібно додати, що після підписання пакту Рібентропа-Молотова відбулося прийняття в присутності Сталіна, на якому Сталін виголосив тост за здоров'я Гітлера. Про цей тост мовчать ті, які згадують підписання цього пакту, а ті, котрі згадують про той тост, не мають відваги зазначити, що такого тосту ніколи не виголосив Степан Бандера".проф.Володимир Косик
4 коментарі:
8-)
===Про цей тост мовчать ті, які згадують підписання цього пакту===
Про цей тост писала газета "Правда" 25 грудня 1939 р., а про сам факт підписання "Договору про ненапад" - наступного після події дня, 24 серпня. Після Мюнхенського договору, який підписувала і держава нинішнього перебування проф. Косика, і демократична Велика Британія, нюанси банкету генсека з іноземним дипломатом в рамках дипломатичного протоколу не мають принципового значення.
===не мають відваги зазначити, що такого тосту ніколи не виголосив Степан Бандера===
Знову ж, питання дипломатичного протоколу. Те, що доречно чільникові держави на офіційному прийомі, виглядатиме недолуго для лідера колабораціоністської організації, що працює на військову розвідку іншої держави. :)
Тост не тост, а вітання Гітлерові за посередництва Бандери - це таємниця хіба що для п. Косика (який намагається грати в дусі сучасного ліберально-європейського наративу).
1) Витяг з Протоколу новоствореного Українського уряду (до слова, Бандеру заарештують тільки через 5 днів):
"УКРАЇНСЬКИЙ УРЯД Львів, дня ЗО черв. 1941 ч.: 1/41 год. 21 Рішення ч. І. Національних зборів українців
АКТ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
Волею українського народу, Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує відновлення Української Держави... Відновлена Українська Держава буде тісно співдіяти з Націонал-Соціалістичною Велико-Німеччиною, що під проводом Адольфа Гітлера...
Українська Національна Революційна Армія, що творитисьме на українській землі, боротисьме дальше спільно з Союзною німецькою армією проти московської окупації за Суверенну Соборну Українську Державу і новий лад у цілому світі... Хай живе Провідник Організації Українських Націоналістів Степан Бандера!...
Опісля прочитано перший декрет провідника ОУН Степана Бандери про покликання Краєвого правління Західніх Областей України з головою Ярославом Стецьком на чолі — до часу створення центральних властей у Києві.
Збори вислали як вислів почувань усього українського громадянства:
привіт Творцеві і Вождеві Німеччини А. Гітлерові
привіт славній німецькій непобідній армії
привіт провідникові ОУН Степанові Бандері...
Делеґат провідника ОУН та всі присутні вітали зокрема гарячо і щиро старшин німецької армії.
Представник Німецької Армії, бувший полковник УГА, професор КОХ привітав також присутніх і візвав до праці та якнайтіснішої співпраці з Німецькою Армією під проводом великого вождя німецького народу Адольфа Гітлера.
Збори зачинено відспіванням національного гимну".
2) Ну, і щодо банкетів, уже після Заксенгаузена... "Показания бывшего сотрудника гестапо и абвера лейтенанта Зигфрида Мюллера, данных им на следствии 19 сентября 1945 года" (ЦГАООУ; нем. + русс. перевод):
"В декабре 1944 года главное управление имперской безопасности освободило из заключения Степана Бандеру, который получил под Берлином дачу от отдела 4-Д гестапо. Бандера с того времени находился под персональным надзором и работал по указанию вновь назначенного начальника отдела 4-Д оберштурмбанфюрера Вольфа. В том же месяце Степан Бандера прибыл в распоряжение абверкоманды-202 в г. Краков и лично инструктировал Данылива, а также подготовленную нами агентуру, направляемую для связи в штаб УПА. Таким образом, диверсионная работа, которую проводили в тылу Красной Армии украинские националисты, была санкционированная Степаном Бандерой и проводилась под руководством немецкой разведки.
Вопрос: Вы лично встречались с Бандерой в деле разведки?
Ответ: Да. По случаю приезда Бандеры в абверкоманду-202 капитан Кирн устроил банкет на вилле нашей команды, которая находилась по Гартенштрассе 1 (возле краковского стадиона), на котором выступали с речами Бандера, капитан Кирн и профессор Данылив. Там я познакомился с Бандерой, а потом через несколько дней встретился с ним уже на деловой почве".
Гадаю,краще питання задати самому проф.Косику...Я ж хочу зауважити таке - попри прорахунки і зауваги Степан Бандера був визнаним лідером національно-визвольного руху,який став світовим явищем. На відміну від вождів комуни,котрі будували "світле майбутнє" на кістках мільйонів замордованих, він керувався ідеєю незалежності для України,а сам рух спирався на підтримку народу... Нині загальновідомо,що чільники національно-визвольного руху діяли відповідно до обставин і йшли на перемовини з німцями. Але вони переслідували одну мету - незалежна і вільна держава Україна. Поступ у їхніх поглядах - теж очевидна нині річ. Де ще національно-визвольний рух в 1930-1950 існував так довго і так масово? В США донині військові вивчають це явище,вишколюючи офіцерів.
===Гадаю,краще питання задати самому проф. Косику...===
Ну, Ви ж солідаризуєтеся з ним, якщо публікуєте, - а отже, заперечень по суті не маєте... :-) Наразі не бачу потреби турбувати п. Володимира особисто. В цитованому Вами місці проф. Косик виступає радше як пропагандист ОУН(б), а не науковець. Чи можу я похитнути ВІРУ ("підставу сподіваного і доказ небаченого") людини, яка бажає ВІРИТИ? Пресвітер - це інша річ, бо він впливає на духовний градус суспільства, а в деяких регіонах як благословенної Франції, так і нашої України, цей градус іноді зашкалює. Причому перед "політико-національними" проблемами відступають навіть відвічні суперечності між лютеранами і католиками, християнами й атеїстами. :) Для чогось витягають "із шухляди" священицьке походження Бандери, наче воно є гарантією святості...
===...Попри прорахунки і зауваги Степан Бандера був визнаним лідером національно-визвольного руху...===
Добре, що Ви стрималися від слова "загально[визнаний]", бо стара канадійська діаспора (переважно колишні волиняки) були би дуже здивовані такими преференціями на їхній історичній батьківщині. Торонто - досі знаний осередок "мельниківців". Та мова навіть не про це. Подиву гідне педалювання радикального бандерівського руху як ОСНОВНОГО в "нац.-визвольн. змагах". Я розумію, що тут злий жарт зіграло вбивство Степана Андрійовича (про що попереджав навіть ген. Судоплатов), - це дозволило огорнути вже не досить популярного тоді провідника "ореолом мучеництва"... Але все ж таки не варто нам із радянським запалом водночас міняти одних сумнівних особистостей (ідолів) на інші, поспіхом калькуючи культ Бандери з культу Леніна. До того ж християни не можуть не розуміти, що Бандера зрештою отримав те, на що прирікав раніше навіть своїх побратимів (не кажучи вже про законних державних службовців).
===...а сам рух спирався на підтримку народу...===
Де спирався, а де й ні (народ у нас не лише Прикарпаттям обмежується, та й підтримка далеко не завжди є синонімом добровільності)... Гадаю, пастир В'ячеслав розповість про волинські реалії тих часів краще (а я можу додати про полтавські й київські).
===...Чільники національно-визвольного руху діяли відповідно до обставин і йшли на перемовини з німцями.===
Розумієте, паст. Тарасе, документи - річ уперта і до віри, героїзації та інших романтичних викладок мають досить опосередковане відношення. :) Зараз є модним критикувати ілюзії "радянських людей", говорити про "примусовість" перебування в лавах РСЧА і висміювати почуття ветеранів і їхніх нащадків, - а по суті протилежна сторона займається тим самим (тільки з протилежним знаком), ігноруючи за потреби й архівні дані, й демократичний досвід Заходу (бо ВІРА, як і любов, за визначенням не потребує доказів і є явищем ірраціональним). Якщо одержання грошей, вишколу, зброї, інструкцій тощо від "контори" адмірала Канаріса є просто "перемовинами", тоді бійці МДБ - просто вільнонайманці у Сталіна. :)
===Але вони переслідували одну мету - незалежна і вільна держава Україна.===
От і погано, що лише одну... Мета, як відомо, не виправдовує засоби (хоча я й розумію, що серед пригнічених народів ідея "незалежності попри все" стає idee fixe). Такою само ідеєю керувався Пол Пот і навіть Гітлер. Незалежність і світська міць країни не може бути самоціллю; головне - за яким принципом з точки зору вищої моралі ту країну облаштовуватимуть. Можливо, я помиляюся, але ознайомившись із програмовими документами ОУН(б) і "Конституцією" Сціборського (до речі, для чогось зліквідованого бандерівцями), навряд чи можна вважати ТАКУ державу кращу за УРСР абощо. До речі, щодо "комуни" (хоча я й не знаю, що саме Ви вкладаєте в це побутове поняття)... Для ОУН(б) було не принциповим питання конкретного механізму здійснення тоталітарного управління, вони залюбки використовували марксистсько-ленінську літературу й ідейно надихали навіть тов. Че Гевару. :) Сподіваюся, Ви не заперечуватимете, що Бандера не бачив майбутню Україну як демократичну державу з громадянським суспільством? :)
===Поступ у їхніх поглядах - теж очевидна нині річ.===
Добре. Тоді перебудуємо Вашу фразу по-іншому: "Поступ у лінії Політбюро ЦК КПРС часів Брежнєва у порівнянні зі Сталіним - очевидна нині річ". :) Тепер розумієте кумедність ситуації? Поборення тоталітаризму марксистського через симпатії до тоталітаризму фашистського - це парадокс, який подібний до лікування головного болю гільйотиною. Розкол у лавах ОУН(б) вже навіть після ІІІ Загального збору (фактично не прийнятого Бандерою) - теж очевидна нині річ.
===Де ще національно-визвольний рух... існував так довго і так масово?===
Та в багатьох місцях. Навіть нині - серед курдів, басків, ETA, IRA, в арабській Палестині, Кашмірі. Демократичною спільнотою (зі США включно) такі рухи називаються "терористичними". Ілюзія виключності нашої ситуації - це результат погляду ізсередини, коли своє вважається найзначущішим. Та й не вів я мову за весь "національно-визвольний рух", - лише за "бандерівщину" (а сучасники часто - свідомо чи ні - ототожнюють ці поняття).
Про "масовість" трохи не зрозумів... Якщо Ви маєте на увазі вже не ОУН(б), а УПА (разов із СБ), то навіть найбільше число вояків, яке подають заангажовані письменники (до 100 тис. чоловік) (зазвичай у середньому 40 тис.) непорівнянно менше за кількість українців "по той бік фронту" (до 4 млн). Отже, масовість також не є критерієм істини.
===В США донині військові вивчають це явище,вишколюючи офіцерів.===
Можна посилання на джерела? А то виглядає, як відомий вислів ген. Де Голля про УПА, про існування якого сам генерал і не здогадувався...
=Де спирався, а де й ні (народ у нас не лише Прикарпаттям обмежується, та й підтримка далеко не завжди є синонімом добровільності)...=
Друже,ви надто обмежили реґіон підтримки ОУН-УПА :-)Кожен галичанин вам заперечить.До відома - останню боївку було "ліквідовано" на Тернопіллі 1961 року... Про підтримку слід питати очевидців,поки вони ще живі. Те,що були проблеми - ніхто не заперечує,адже точилася війна. Але значно більшої шкоди національно-визвольному рухові завдали створені НКВД загони,які перевдягнувшись у форму ОУН-УПА вбивали мирне населення та комуністичних активістів,а тінь падала на ОУН-УПА.
=Сподіваюся, Ви не заперечуватимете, що Бандера не бачив майбутню Україну як демократичну державу з громадянським суспільством?=
Звісно,заперечую...
=Такою само ідеєю керувався Пол Пот і навіть Гітлер.=
...Гм,м"яко кажучи - ну ви і даєте,знайшли що порівнювати?
=навіть найбільше число вояків, яке подають заангажовані письменники (до 100 тис. чоловік) (зазвичай у середньому 40 тис.) непорівнянно менше за кількість українців "по той бік фронту" (до 4млн)=
мені відомі різні цифри також...Мова йде за те,що без підтримки народу жоден рух не здатний існувати так довго. Не слід порівнювати з ОУН_УПА мобілізацію до лав РСЧА людей,вихованих на ідеї комуни,брехні і богозневаги. Так,вони теж йшли за "ідею",але якби ж то вони справді знали,за яку,що точилося за їхніми спинами...Фактично,вони стали заручниками. Щодо мобілізації до лав РСЧА на теренах Галичини - то тут це робили примусово...Не можна порівнювати масштаби і можливості державної машини і народного руху.
===В США донині військові вивчають це явище,вишколюючи офіцерів.===
Я чув про це у документальному фільмі про американське військо,співпрацю країн в НАТО...Там були інші цікаві факти - в розпал російської істерії щодо НАТО виявилось,що російська співпраця з НАТО просунулась набагато далі,ніж українська. Російські офіцери викладали у секретній академії НАТО в Європі (здається нині через сварку вже не викладають :-)
Дописати коментар