пʼятницю, 24 квітня 2009 р.

Цитата

...Чудово було б подискутувати на телебаченні про те, як впливає неправда на наше суспільне життя. Запросити православних Київського, Московського патріархату, католиків, протестантів, інші конфесії і дізнатися точку зору кожної з церков. Що таке справжнє покаяння? Для політиків це теж важливо. Бо вони вважають: якщо вони привезли Благодатний Вогонь із Єрусалима, то вже зробили себе святими. Але такі справи не дають прощення гріхів...Як відшкодувати брехню? Сказати правду. Не бійтеся правди, якщо ви дійсно каєтеся, а не якщо тільки граєте роль і хочете далі захищати себе брехнею. Для програм, які б роз’яснювали такі речі, не треба багато часу (не чотири години, які витрачаються на ток-шоу), але церква могла б допомогти дати правильне розуміння моральних цінностей. Телебачення не зовсім правильно говорить про віру, про релігію.
Станіслав ШИРОКОРАДЮК, Київсько-Житомирський вікарний єпископ Католицької церкви в Україні (З виступу на "Свободі слова")
======================================
...Чому ті правозахисники, які говорять про те, що релігійних програм на екрані не може бути, пропускають арелігійний світогляд і хочуть, аби він мав монополію у засобах масової інформації? Тобто це є типова помилка західного суспільства, яка призвела до того, що на телебаченні гуляє безбожництво, причому гуляє безборонно...
Мирослав МАРИНОВИЧ, віце-ректор Українського католицького університету

Немає коментарів: