неділю, 31 травня 2009 р.

Роман Балаян про О.Янковського

- Чим був цікавий для вас Янковський?
— Своєю фізикою — як Андрій Тарковський казав, типажністю потрапляння... недомовленість вічна у його ролях, недогравання ніби — і мінус, і плюс, я вважаю. В його обличчі є якась таємниця. В його манері, у його очах, у його паузах. Є ще щось за цими очима, за цим поглядом. Наприклад, Ромі Шнайдер — посередня актриса, на відміну від Олега, але там такі очі, що ти розумієш: там страждання інакше, ніж те, що вона грає в цю мить. Ось у Олега є в очах це. У типажі... типаж, що пішов, натура, що пішла. Таких облич уже не знайдеш. Є красені, але Олег не красень, просто породисте чудове обличчя, як у Арсенія Тарковського. Аристократ. Породу видно — і вже нічого не треба, вже розумієш, що він талановитий. Абдулов — чудовий артист, але коли в житті побачиш — не подумаєш. А на Олега дивишся — і відразу припускаєш, що за цим обличчям є особливий розум... Є така органіка у деяких артистів. Скажімо, Макс фон Сюдов — чому його знімав Берѓман — він же взагалі нічого не робив. Ходив по екрану просто. Але за цим відчувалося щось позаду голови. Не німб, але інакша біографія, що доповнювала те, чого немає у фільмі. От тому я постійно був пов’язаний із Олегом.

Немає коментарів: