середа, 16 грудня 2009 р.

Два прочитання Шекспіра...

Варті уваги і актуальні думки Шекспіра з його 66-го сонету. Мені подобаються два переклади цього твору.
* * *
Стомившися, вже смерті я благаю,
Бо скрізь нікчемність в розкошах сама,
І в злиднях честь доходить до одчаю,
І чистій вірності шляхів нема.

І силу - неміч забива в кайдани,
І владою уярмлені митці,
І почесті не тим, хто гідний шани,
І гине хист в недоума в руці.

І злу - добро, поставлене в служниці,
І честь дівоча втоптана у бруд,
І істину вважають за дурниці,
І досконалості - ганебний суд.

Стомившись тим, спокою прагну я,
Та вмерти не дає любов моя.

Переклад Д.Паламарчука

* * *
Утомлений, ридаю, кличу смерть,
Вже бачив, як старцює можновладство,
І як гуде нікчемності бенкет,
І віру поневолює багатство, 


Пиху, всю у ганебнім сухозлоті,
А добродійність, цноту й благородство
Разом з красою в ямі, у болоті,
Мистецтво, більше схоже на юродство, 


І глупство, що напучує знання,
І щирість, перехрещену в облуду,
Добро, що його лихо поганя...
Вже надивився, жалкувать не буду.

Утомлений, пішов би й за хвилину,
Та як же я любов саму покину?

Переклад Ірини Гей.

Немає коментарів: