Уроки виборів 2010

Про кінцеві результати виборів, звісно, говорити ше зарано. Можна лише ділитися враженнями від того, що є нині. Вже вірно зауважили, що вибори засвідчили про те, що Україна є демократична країна. Разом з тим, попередні результати підтверджують, що люди втомилися від політики. За жодного кандидата не проголосувало більше, ніж в усі попередні вибори. Якщо раніше рейтинг "переможця" нерідко сягав поза 60%, то нині це біля 50%. Таким чином, новообраного підтримує лише половина населення України. З іншого боку - цього разу найбільше тих, хто проголосував "проти всіх" - біля 6%. Це найвищий відсоток за всі роки незалежності. Як кажуть - маємо, що маємо. Для одних це - перемога, для інших поразка. Україна мусить жити далі. Кинулося в очі, як вчора після оприлюднення результатів екзитполів і нині вранці на багатьох телеканалах в один голос залунала російська мова навіть з вуст тих, хто до цього спілкувався українською. Один з кандидатів обіцяв зробити її другою державною і перщу свою промову виголосив, звісно, російською. Посол Росії вів себе стримано і не поспішав з висновками - врахував колишні промахи РФ. Загалом, як на мене, ці вибори також засвідчили неспроможність проукраїнських сил згуртуватися навколо національної, державотворчої ідеї. Це їхня поразка, невміння скористатись історичними шансами, які випадали Україні кілька разів впродовж усього часу її незалежності. Історична українська хвороба "гетьманства" і "першості" знову далася взнаки.  Підстав звинувачувати у результатах виборів народ немає.  Народ, починаючи з 1990 року виходив на вулиці і майдани багато разів і робив це не за гроші. Ну що ж, життя триває. З усіма розчаруваннями і проблемами... Однак воно також дарує нам щасливі хвилини, за що маємо бути вдячними Богові.