середу, 24 лютого 2010 р.

Уроки української мови проф.Пономаріва

Часто запитують: „Чи закономірні наголоси типу будеш, будемо, підеш, підемо і т. д.?"Незакономірні. Це наголоси діалектні. В українській мові, оскільки вона має дуже велику територію поширення, є значні відмінності в наголошуванні слів. Тому треба посилатися на словники, там зазначено всі правильні наголоси. Так от, дієслово „піти" відмінюється так: „я піду", „ти підеш", „він піде", „ми підемо", „ви підете", „вони підуть".  Так само наголоси  „будемо",  „будеш",  „будете" неправильні. Ці наголоси нелітературні, іх не варто вживати в офіційному мовленні. Крім того, дуже часто роблять ту саму помилку, коли кажуть „наступає на ті самі граблі". Українською мовою треба казати „граблі" і „наступати на ті самі граблі". Слухачі запитують, які закінчення дієслів в інфінітиві є правильними. У нас дієслова в інфінітиві закінчуються на „ти", не на „ть". Українська мова - єдина зі слов'янських мов, яка зберегла цей інфінітив. Колись на „ти" в інфінітиві закінчувалися дієслова у всіх слов'янських мовах. Потім поступово і в росіян, і словаків, і поляків вони стали закінчуватися на „ть". Найдовше трималися чехи. У них ще в 70-х роках у словниках подавався інфінітив на „ті", але тепер чехи теж перейшли на „ть".Тобто, українська мова залишилась єдина, де зберігся цей інфінітив на „ти", і ми повинні берегти його, як зіницю ока. Наприклад, колись у всіх слов'янських мовах були носові голосні. Тепер їх немає ні в кого, тільки в поляків. Поляки їх бережуть і носяться з ними, як з писаною торбою.Тому хоч в усному мовленні в деяких говірках і поширені інфінітиви типу ходить, гулять, співать, і т.д., і вони допускаються в поезії з ритмомелодичних міркувань, але гарні поети цим не зловживають.Особливо важко це зробити, коли перекладаєш вірші з російської чи з білоруської мови, де інфінітиви закінчуються на „ть" чи на „ць", як у білоруській мові. Тому шукають такі поєднання слів, щоб усе ж літературний російський варіант замінити літературним українським варіантом. Отже, якщо в розмовному мовленні вони допустимі, то в офіційному їх треба уникати, і казати "писати, ходити, любити" і т. д.

Немає коментарів: