середа, 18 серпня 2010 р.

Дев'ятини по Олексію...

Нині 9-й день по смерті мого приятеля Олексія... Були на кладовищі, пом'янули, потім зібралися в одному з "харчових" закладів...Пригадували товариша... Говорили про нього зі сльозами на очах і ніхто не соромився своїх сліз...Були знайомі мені люди і незнайомі - він об'єднав усіх, був дуже товариський, мав велике коло знайомих. Поруч зі свічкою було його фото - усміхненого, радісного. Таким він і залишиться в наших споминах... Розповідали, що вже після його смерті телефонували "клієнти" по роботі і просили виконати те чи інше замовлення, а потім були шоковані новиною, що його вже...НЕМА...Після 50-ти розумієш, що зустрічі з друзями повинні бути частішими. На кладовищі читав з Екклезіаста 3:1-11 та Івана 14:1-6...

Немає коментарів: