24 жовтня 1918 року більшовицький нарком з іноземних справ Ґеорґій Чичерін писав президентові США Вудро Вільсону: «…чи припинять уряди Сполучених Штатів, Англії та Франції жадати крові народу Росії і бажати смертей її громадян, якщо народ Росії погодиться сплатити їм викуп?.. Чи хочуть вони концесій, чи хочуть вони залізниць, копалень, золотих запасів, чи то вони бажають територіальних поступок, наприклад, частки Сибіру, або Кавказу, або Мурманського узбережжя?».
13 січня 1919 року під час зустрічі з радником американського посольства в Лондоні Вільямом Батлером заступник Чичеріна Максім Літвінов заявив, що більшовики в обмін на мир готові «…визнати іноземні борги, припинити пропаганду світової революції, оголосити амністію противникам більшовизму і надати право на самовизначення Польщі, Фінляндії та Україні».
17 листопада 1920 року британський прем’єр-міністр Ллойд Джордж заявив про необхідність економічної співпраці з Радянською Росією: «Більшовики готові платити золотом, а ви не хочете його брати. Але торгуємо ж ми з людожерами з Соломонових островів?»
Немає коментарів:
Дописати коментар