четвер, 19 травня 2011 р.

Сергій Бердяєв - росіянин, закоханий в Україну

 

Сергій Олександрович Бердяєв (1860-1914) - брат відомого російського мислителя зі світовим ім'ям  Миколи Бердяєва (1874-1948) . Обидва - уродженці Києва. Літературний псевдонім першого - Обухівець (в Обухівці знаходився родовий маєток Бердяєвих). Сергій Бердяєв прикипів серцем до України, любив українську мову, писав нею свої твори, листувався з Іваном Франком, Осипом Маковеєм.



БІЛОКАМ'ЯНА
На спомин Москви

Господь мене благослови
Втікти з нуднійшої столиці,
Нема у світі гірш Москви,
Пріч –  з сього пекла і в‘язниці!
Не можна дихати грудям
Поміж дурною кацапнею,
Як раб, коло рабів ти сам
Тут одурієш вкупі з нею!
Лиш добровольці-шпигуни
Там завше із тобою рядом;
В мозку читати хтять вони,
Житє твоє зробити адом…
В літературі там донос
Панує та цвіте усюди;
А скільки горя, скільки сльоз
Правдиві й щирі знайдуть люди!..
Побачить волю в кайданах –
Ось «патріотці» що по серцю…
Свободним душам на острах
Вона бажа завдати перцю…
Та ще церкви будує –  се
За подлость небесам заплата.
І поміч нуждарям несе,
Бо грошей в неї є багато!
Та храм сей і піддержка та
Перед Христом не много варті.
Не праведність, а срамота,
Над бідністю пекельні жарти…
Зостатись я не можу тут, –
Содом сей і Гоморру кину:
Поки не грянув Божий суд,
Вернусь на чесну Україну!
1897-1899 р.
СЕРГІЙ БЕРДЯЄВ

1 коментар:

Алла Тимчак сказав...

Сергій Бердяєв роздумував над сенсом життя, а не просто проживав свої дні.

ДО 500-РІЧЧЯ РЕФОРМАЦІЇ (ЕССЕ)

Погляд на Реформацію конфесійного лютеранства.

Проповідь Божого Слова. 12 літній Ісус у храмі (Луки 2:41-52)

Проповідь Божого Слова. Богоявлення (Матвія 3:13-16)

Проповідь на Обрізання Господнє (Луки 2:21)

Аудіопроповіді. Різдво Христове (Ісаї 9:5)

Проповідь на Святий вечір (текст - Луки 2,7-11)

Туди, де пастухи вклонитися прийшли

Text: Jaroslav Vajda, 1919-2008 Tune: Carl F.Schalk, 1929, Український переклад і виконання Тараса Коковського

Мале містечко Віфлеєм

Л.Х.Реднер, 1868 Ф.Брукс, 1868 Український переклад і виконання Тараса Коковського.