Ще один вірш зі збірки "СКЛАДКА" за 1887 рік...===========================
Житейська мудрість
Усі помремо ми – і ти, і твій друг,
Такий вже закон тут і справа.
Одно тільки єсть невмируще, як дух –
То суд після смерті і слава.
Тим – поки живеш ти – життя не кляни,
Яке б воно там не погане,
Живи і добро усім людям чини,
Аж поки твій час не настане.
Працюй, заробляй, коли хочеш що мать, -
У праці велика заслуга.
Що працею взяв – того даром не трать,
Бо буде то з праці наруга.
У згоді живи ти – бо згода в селі
Скріпля, як обруч всю громаду,
І згода – велике добро на землі,
Дає вона силу й пораду.
Як серце у тебе не злобне, святе,
То й гарна ти в світі людина,
Бо й дерево гарно та любо росте,
Як гарна у нім серцевина.
А в гості як підеш – то перше гляди,
Щоб вдома наївся й напився.
Не часто ходи та не довго сиди,
Щоб швидко гидким не зробився…
Ц. Біліловський
Немає коментарів:
Дописати коментар