вівторок, 28 червня 2011 р.

Тиждень пам'яті

Минулого тижня вшановували пам'ять жертв 2 світової війни. Для галичан це також день скорботи по убієнним від рук НКВД 1939-1941 років. Тоді в'язниці Західної України стали катівнями для десятків тисяч людей. Практично, немає родини, котра б не постраждала від більшовицьких знущань. Лише у  Тернополі було в жахливий спосіб замордовано 1200 осіб, в Чорткові 800!  Загалом було заарештовано коло 60 тисяч осіб, вбито 50 тисяч. Ось лише один факт, який красномовно свідчить про нелюдськість більшовицьких катів - наприкінці червня 1941 року енкаведисти супроводжували ешелон з політв'язнями-галичанами на Схід. Міст через Дністер вже був підірваний самими ж більшовиками, що відступали. Вихід знайшли - скинули вагони з людьми з мосту з висоти 25 метрів! Загинули усі! В голові не вкладається одне - звідкіля в отих більшовицьких катів, вишколених злочинною комуністичною ідеологією і виплеканих сталінськими руками, стільки ненависті, жорстокості, нелюдської насолоди від катування! Коли бачиш страшні кадри кінохроніки, то здається, наче сам сатана вийшов з пекла і вчинив оте звіряче вбивство невинних. Нині чимало псевдо патріотів та псевдо істориків кажуть - треба забути, не згадувати, дивитися в майбутнє. Але без належної оцінки минулого - майбутнього немає. Без сумніву, звірства злочинного більшовицького режиму спричинили природну зворотну реакцію. У страшній м'ясорубці гинули десятки тисяч... Поміркуймо, чи дійсно для українців 2 світова війна є вітчизняною? Гадаю, що це не так. Аргументи - большевики злочинним шляхом захопили владу в Україні в часи УНР і встановили свій режим, згодом, вимордували Голодомором і катуванням мільйони наших співвітчизників у 20-40 роках минулого сторіччя, згодом без "запрошення" увійшли в Західну Україну, щоб чинити там те ж саме. Вони будували свою батьківщину, а не батьківщину, якої прагнув наш народ. Вони не вибирала засобів. Впродовж 60-80 років 20 сторіччя злочини проти власного народу ретельно замовчувалися. Зовні панували мир і злагода, але сутність системи не змінилася. Свідки трагедії боялися говорити про неї, а молоде покоління (принаймні його більшість) виростало під впливом комуністичної ідеології і не знало справжнього минулого аж до того часу, як Україна 1991 року здобула незалежність. Жертвам 1939-1941рр. вічна пам'ять.
ДОДАТОК: 
Замордовані енкаведистами в Галичині
Списки жертв
Західноукраїнська трагедія 1941 року
Перелік тюрем НКВД на Західній Україні
Відео - жертви НКВД у Львові 1941р. (відомо, що радянська пропаганда, яка все перекручувала, стверджувала, що ці жертви - справа рук або нацистів або українських націоналістів. Так само вони вчинили щодо жертв Катині - роками волали, що це справа рук німців - який цинізм! Самі ж вбили і перекладали провину на плечі інших!) 

Немає коментарів:

ДО 500-РІЧЧЯ РЕФОРМАЦІЇ (ЕССЕ)

Погляд на Реформацію конфесійного лютеранства.

Проповідь Божого Слова. 12 літній Ісус у храмі (Луки 2:41-52)

Проповідь Божого Слова. Богоявлення (Матвія 3:13-16)

Проповідь на Обрізання Господнє (Луки 2:21)

Аудіопроповіді. Різдво Христове (Ісаї 9:5)

Проповідь на Святий вечір (текст - Луки 2,7-11)

Туди, де пастухи вклонитися прийшли

Text: Jaroslav Vajda, 1919-2008 Tune: Carl F.Schalk, 1929, Український переклад і виконання Тараса Коковського

Мале містечко Віфлеєм

Л.Х.Реднер, 1868 Ф.Брукс, 1868 Український переклад і виконання Тараса Коковського.