пʼятниця, 22 липня 2011 р.

Олена Теліга

21 липня Олені Телізі (1906-1942) могло б виповнитись 95 років... Але її життя обірвалось на 36 році. Олена загинула в лютому 1942 року в Бабиному Яру. Гестапівці розстріляли її разом з чоловіком Михайлом Телігою та іншими українськими патріотами. Дівчина з інтелігентної родини, народжена в Росії, прикипіла серцем до України і присвятила своє життя боротьбі за її незалежність. Була талановитим промовцем, поетом, культурологом. Залишила по собі помітний слід в українській літературі, не зважаючи на те, що загинула на злеті свого таланту... Гарна на вроду, з чоловічим характером, освічена, віддана українській справі, любила життя.  Євген Маланюк писав про Олену Телігу: "Вона вся як істота, була якимось протестом проти сірости, безбарвности, нудоти життя... Це була людина, яка хотіла радости, і ще раз радости з королівськими значеннями цього слова". Д.Донцов зазначав: "Оригінальна в образах та ідеях, цілісна, як рідко хто інший, елегантна у формі своїх віршів, елегантна у своїй статурі "прудконогої Діяни" ("кругом пані" - казав Шевченко), горда в ставленні до життя - вона лишила нам взір справжньої панської поезії в найкращім значенні слова, поезії, позбавленої всього вульгарного, простацького. З'явилася вона, спалахнула - і згоріла на тяжкім та сірім, потім криваво-чорнім небі війни й революції, неначе блискуча звізда, лишаючи яскраве світло по собі..."
*************************
СУЧАСНИКАМ
“Не  треба  слів!  Хай  буде  тільки  діло!
Його  роби  —  спокійний  і  суворий,
Не  плутай  душу  у  горіння  тіла,
Сховай  свій  біль.  Зломи  раптовий  порив”.


Але  для  мене  —  у  святім  союзі:
Душа  і  тіло,  щастя  з  гострим  болем.
Мій  біль  бринить,  зате  коли  сміюся,
То  сміх  мій  рветься  джерелом  на  волю!


Не  лічу  слів.  Даю  без  міри  ніжність.
А  може  в  цьому  й  є  моя  сміливість:
Палити  серце  в  хуртовині  сніжній,
Купати  душу  у  холодній  зливі.


Вітрами  й  сонцем  Бог  мій  шлях  намітив,
Та  там,  де  треба,  —  я  тверда  й  сувора.
О,  краю  мій,  моїх  ясних  привітів
Не  діставав  від  мене  жодний  ворог.

Немає коментарів:

ДО 500-РІЧЧЯ РЕФОРМАЦІЇ (ЕССЕ)

Погляд на Реформацію конфесійного лютеранства.

Проповідь Божого Слова. 12 літній Ісус у храмі (Луки 2:41-52)

Проповідь Божого Слова. Богоявлення (Матвія 3:13-16)

Проповідь на Обрізання Господнє (Луки 2:21)

Аудіопроповіді. Різдво Христове (Ісаї 9:5)

Проповідь на Святий вечір (текст - Луки 2,7-11)

Туди, де пастухи вклонитися прийшли

Text: Jaroslav Vajda, 1919-2008 Tune: Carl F.Schalk, 1929, Український переклад і виконання Тараса Коковського

Мале містечко Віфлеєм

Л.Х.Реднер, 1868 Ф.Брукс, 1868 Український переклад і виконання Тараса Коковського.