А суржик сипле звідусюд!Невже не соромно? Не досить?
Невже влаштовує мій люд
Сіріти й досі в малоросах?
А гідність де? Козацька честь?
Де пращурів великих гени?
Мене цей суржик їсть, пече,
І крає, наче автогеном!
І як ти знімеш це тавро,
Оцю людську ганьбу потворну,
Коли - на диво! - сам народ
Щодня руба себе під корінь!?
ВІКТОР ЖЕНЧЕНКО (р.н. 1936)
Немає коментарів:
Дописати коментар