вівторок, 18 жовтня 2011 р.

Побожність для себе

Є  один з видів побожності, яку я би назвав - "річ у собі".  З цим таки пов'язана серйозна проблема. Найцікавіше, що часто-густо вона виникає в середовищі людей "церковних". Вони, практично, мало не щодня у церкві, відвідують різноманітні церковні зібрання, їздять по "святих місцях", вдаються до пішого паломництва, постять, моляться, оточують себе релігійною атрибутикою, навіть читають Біблію. Вони багато і часто говорять про Бога та віру. Але щойно трапляється потреба засвідчити свою віру через любов до потребуючого допомоги ближнього, як вся їхня побожність перетворюється на "фату моргану", як казав Михайло Коцюбинський. Це біда. Так не повинно бути, але так стається. Про це потрібно говорити і давати віруючим "правильні орієнтири"  на основі Святого Писання. Фарисейство не щезло - воно зодягнулося в іншу одіж і процвітає далі. Випробовуймо свою віру! Біймося, щоб одного дня не почути слова Ісуса Христа: "Говорю вам, не знаю Я, звідки ви. Відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду!" (Луки 13:27), "Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!" (Матвія 15:8).  

Немає коментарів: