вівторок, 24 січня 2012 р.

Розчарування у "мистцях"

Народ потребує "хліба" і "видовищ" і "мистці" ніколи не баряться дати йому цих "захцянок". Чого тільки не подибуємо нині і в літературі, і в живописі, і в телебаченні, і в музиці. Як казала Ліна Костенко - "вивертають низ", бо хочуть чимось подивувати, а нема чим - Бог не дав талану. "Мистці", почасти, ображаються, що "їм не дають", "їх не пускають", "їх утискають". А як на мене, то чимало з них вже давно наче з глузду з'їхали. А може то для них вже стало природним, звичним пропонувати загалові усякий непотріб - "А ну, як проскочить і прославлюсь!". Якось відвідував чудові виставку, присвячену Різдву і милувався блискуче виконаними експонатами з паперу, дерева, природних матеріалів. Якоїсь миті настрій зіпсувся моментально. Щойно зібрався написати кілька слів до книги відгуків, як помітив навпроти стола на стіні доволі великого розміру фото "голозадого вуйка" з малярським причандалям в руці. Організатори вирішили поєднати "приємне і корисне". Згодом "відшукав" ще кілька "пікантного вигляду" світлин. Був просто ошелешений! У відповідь на моє "фе" почув, що "нині такі часи, що це є всюди і на кожнім кроці", а ще "то не ваша справа, що хочемо, то вішаємо"... Я ніяк не можу збагнути - невже "мистці" настільки втратили відчуття пристойного, що ладні навіть на християнські свята не звертати увагу на почуття віруючих. Але з усього виходить, що так воно є. Тому я дедалі більше розчаровуюсь у "мистцях". Таки у більшості простих людей краще розуміння "добра і зла", ніж у них.

Немає коментарів: