четвер, 8 березня 2012 р.

Галина Пагутяк - думки вголос


- Немає нічого сумнішого, ніж розчарування народу у своїх провідниках.
- Пройшовши крізь браму парламенту, маленькі месії миттю перетворюються на захланних і корумпованих божків.
- Народ, у якого відсутнє почуття патріотизму, легко втрачає землю під ногами...
- Поняття укрсучліту як літератури маргіналів, що в основній масі, пишучи українською, не думають і не розмовляють нею в житті, виникло саме тепер і зараз буйно проростає бур’яном, який заглушує все ще живий голос класиків. Вибудовується, власне, та сама Вавилонська вежа, яка не має підвалин і головного архітектора, а кожен будує щось своє, аби лише піднятись вище за сусіда. Це стосується не лише літератури, культури, а й цілого нашого з вами буття, що стрімко деградує і не може спромогтися породити бодай лже-Месію, який хоча б на короткий час змусив би повернути нам гідність. Надто швидко купуються наші пророки посадами, теплими місцями і, звісно, грошима.
- Питання канонічного українського правопису зависло в повітрі, що  призвело до тотальної безграмотності населення, хоча це пряма загроза національній безпеці, як і укрсучліт та вкрай низький рівень музичної культури. Ще Конфуцій казав, що, коли в державі занепадає музика, то ця держава приречена на загибель.
- Коли соромляться свого минулого, то починають боятися майбутнього. Коротка історична пам’ять – ознака безвідповідальності, яка починається від окремої особистості, поширюється на певну соціальну групу, далі покоління, і стає врешті покутою цілого народу.
- Жоден президент Ізраїлю не накаже переписати підручники з історії на догоду сусідній державі чи змінити експозицію. Історія – не ідеологічний маятник. А от українські школярі пізнаватимуть історію своєї країни з купюрами і щораз в іншому трактуванні ще, мабуть, довго.
- Історія неминуче спотворюватиметься, якщо не вкладати в її дослідження коштів.
ГАЛИНА  ПАГУТЯК
письменниця, лауреат Шевченківської премії




Немає коментарів: