понеділок, 2 квітня 2012 р.

Життя-буття


Правду люди кажуть: «Нашого цвіту по всьому світу». Скільки  заробітчан розкидано по найвіддаленіших закутках земної кулі? Одні переконують, що їх п’ять мільйонів, інші - що вісім. Якби там не було – лічба вже йде на мільйони. Не десятки чи сотні тисяч, а мільйони! І це при нинішній чисельності населення країни – понад сорок мільйонів!  В Америці новітніх заробітчан з України  називають «п’ятою хвилею еміграції». Ні, це не хвиля – це вже справжнє цунамі з усіма його можливими та неможливими наслідками, як для України, так і для окремої заробітчанської родини. На чужині підростає нове покоління українців, народжених поза межами батьківщини. Рідну мову діти вивчають у недільних школах раз на тиждень, а більшість часу за межами школи спілкуються іспанською, португальською, італійською, англійською, німецькою, грецькою. Природно, що їхня українська за цих обставин практично завжди відмічена діалектом. Ще добре, якщо вдома батьки та діти спілкуються українською. Ряди-вгоди  заробітчани навідуються на «історичну батьківщину», котру діти, народжені за кордоном, сприймають, як екзотику, а за тиждень-два запитують батьків, коли вже поїдуть додому.  Щоб хоч якось розрадити українських бабусь та дідусів, які бачать онуків наяву один раз на кілька років, діти купують їм ноутбуки, під’єднують до Інтернету та встановлюють «Скайп» для віртуального спілкування. 70-80 річним пенсіонерам на старості літ доводиться опановувати премудрості комп’ютерних технологій і віртуального буття. Тепер усе переходить в площину віртуального – спілкування, щоденне життя, якісні продукти харчування... Живемо в епоху глобалізації. Нині ти тут, а завтра там. Нині пан, а завтра пропав. Життя нагадує поїздку в метро – тіснява, на кожному обличчі відтиск якогось клопоту, зупинки миготять - не встигнеш оком повести. Ще не спромігся дати собі раду з одними проблемами, як на п’яти вже наступають інші.  Почасти навіть найпалкіші патріотичні почуття вже не здатні стримати людей робити  вибір в бік заокеанського щастя, але і там не солодко. З іншого боку - робити життя кращим можна і треба. Для початку можна бодай прибрати від сміття свою вулицю в селі чи місті, припинити смітити в лісосмугах уздовз шосе, навчити дитину не кидати будь-де обгортки від цукерок чи морозива... і тд. і тп...


Немає коментарів:

ДО 500-РІЧЧЯ РЕФОРМАЦІЇ (ЕССЕ)

Погляд на Реформацію конфесійного лютеранства.

Проповідь Божого Слова. 12 літній Ісус у храмі (Луки 2:41-52)

Проповідь Божого Слова. Богоявлення (Матвія 3:13-16)

Проповідь на Обрізання Господнє (Луки 2:21)

Аудіопроповіді. Різдво Христове (Ісаї 9:5)

Проповідь на Святий вечір (текст - Луки 2,7-11)

Туди, де пастухи вклонитися прийшли

Text: Jaroslav Vajda, 1919-2008 Tune: Carl F.Schalk, 1929, Український переклад і виконання Тараса Коковського

Мале містечко Віфлеєм

Л.Х.Реднер, 1868 Ф.Брукс, 1868 Український переклад і виконання Тараса Коковського.