середу, 30 травня 2012 р.

Потреба в тиші

Якихось 200 років тому людина жила в цілковито іншому світі звуків. Сучасній людині навіть важко уявити подібне – не було щоденного шуму транспорту у містах, не було постійно увімкнених телевізорів, FM радіо та програвачів, телефонів, не було гучної музики скрізь і всюди, не було надпотужних децибелів літаків, заводів, фабрик і т.п. Іншими словами, не існувало того неймовірного, часом убивчого звукового фону, який притаманний сьогоденню. Вряди-вгоди, ми тікаємо від нього в ліс, в гори, якесь захолустя, щоб бодай на короткий час вирватись з надокучливого оточення звуків, але невдовзі повертаємось у нього знову. Часто думаю – хто підкинув виробникам реклами ідею супроводжувати рекламні відео удвічі або утричі голоснішим звуком? Це щоб вас вмить розбудити сплячого на канапі, до смерті перестрашити, довести до інфаркту? Вони думають про гроші, а до людського здоров'я їм байдуже. А людина потребує тиші, якщо не постійно то бодай періодично. Інколи їй потрібна абсолютна тиша, за інших обставин – тиша, у котру гармонійно вплітається звук дощу, спів птаства, тихий шепіт листя дерев, дзюрчання ручаю… В усьому повинна бути гармонія, а не какофонія. Людство глухне. І спробуй не оглухнути, якщо твої вушні перетинки щоденно руйнуються від шаленого звукового натиску. Тендітний дитячий слух нині руйнується значно швидше, ніж колись…Тиша потрібна не лише вухам, але також душі та серцю. Тому вимикайте періодично телевізори, припиняйте галасливі розмови, подаруйте собі тишу. А потім послухайте добру класичну музику -  для гармонії.

Немає коментарів: