Правдиве джерело добра

У багатьох людей існує хибна думка про те, що їхній добробут є виключно справою їхніх власних рук. Чимало з них дійсно важко трудяться, залишають рідні домівки і вирушають за кордон аби там знайти щасливу долю. Дехто таки знаходить її, іншим щастить менше. Якщо уважно придивитися до добробуту значної кількості людей в Україні, то у кожного, хто ще не втратив чесності та совісті остаточно, логічно виникне питання – звідки у нього чи у неї таке авто, помешкання, звідки кошти на щорічні тури по  Європі та Америці і т.д.? Ще з часів СРСР у нас вкоренилося таке поняття, як «вміння жити». Найчастіше воно означає, вміти найкраще користати зі своєї посади (беручи хабарі, роблячи «послуги» і т.п.), вдаватися до нечесних оборудок, налагоджувати зв’язки з «потрібними людьми» і т.д.  Дуже прикро, що подібні речі нерідко вважаються правдивими чеснотами, а не хибами, які слід викорінювати. Натомість чесність і порядність перестали культивуватись, як правдиві чесноти. Тому перекупники зерна, молока, м’яса, які за безцінь скуповують все це в селян і їздять на «джипах», махінатори на землі, банківських операціях, будівництві, кредитах, – це «шановані люди». Щоб піднести свій статус в очах загалу ще вище, вони влаштовують для себе «показові виступи», визначаючи найкращих «махінаторів» у бізнесі у прямому ефірі на телебаченні. На моє переконання, чи не найбільша наша проблема – це неспроможність гідного життя для людей чесних, які живуть зі щоденного чесного заробітку і не плекають думок про крадіжки. Коли мені сповнилось сорок років, я мав довгу розмову з іноземцем. Він ніяк не міг второпати, що людина, яка має вищу освіту, 15 літ чесно працює, але при цьому мешкає у 27кв.м. з родиною з 4 осіб, не має автомобіля і жодного разу не була за кордоном! Але мова не про це, а про те, як люди оцінюють набуте ними добро. Дехто переконаний, що усе нажите – результат виключно його праці, його заслуг, його вміння, що ніякого «втручання» в це з боку Бога не було і немає. Ця проблема набула широкого поширення нині. Колись один старий священник мені сказав: «Для Бога немає різниці чому люди не вірують – через переймання матеріальними речами чи через вплив атеїзму». Ці слова не втратили актуальності й нині. Підведемо підсумок! У Святім Писанні є такі слова: «17 щоб ти не сказав у серці своїм: Сила моя та міць моєї руки здобули мені цей добробут. 18 І будеш ти пам'ятати Господа, Бога свого, бо Він Той, що дає тобі силу набути потугу…» (Повторення Закону 8:17,18). Отож Той, хто дає нам хліб насущний, – це Творець. Це Він дає сходити сонцю на добрих і на злих, посилає на них дощ, чекає, що всі, хто їдять Його хліб, почнуть дякувати Йому за це. Таким чином, якщо ти чесною працею покращив свій добробут, зберіг здоров’я і життя, допоміг своїм рідним – стань на коліна перед Богом і подякуй Йому!  Пам’ятай, що нічого з набутого на землі, на небеса не візьмемо. Задовольняйся тим, що маєш. Дбай про правдиві скарби, які на небесах.