середа, 10 квітня 2013 р.

Мрії справджуються або куди йдемо?...

Так, мрії справджуються. І це втішна новина. Людина без мрій, наче птах без крил. Скільки вже про все мріяно-перемріяно, а люди не перестають мріяти, бо така їхня сутність. Річ лише у тім, хто про що мріє. Наприклад, недавно сповнилася мрія відомого телеведучого та журналіста, якого так переповнили емоції, що він на радощах виплеснув свої почуття загалові. Себто - нехай всі знають, який я щасливий! Дехто спитає: "А з якого приводу така радість у чоловіка?". Відповідь, на диво прозаїчна  - людині випала нагода вжити нецензурні слова привселюдно, але не просто так, а в "культурному контексті", так би мовити. Йдеться про театралізоване дійство за мотивами творів ще одного відомого любителя "іншомовних слів". Так ось, наш герой щиро так ("нічтоже сумняшеся") зізнався у тім, яка велика насолода лаятись нецензурно зі сцени філармонії (не вдома на кухні, не в товаристві приятелів, не на природі). Ще б пак, адже сцена  - місце особливе, це тобі не пивний бар, не ресторан, не вулиця, де все очікувано і прогнозовано. А тут  - виходить собі на сцену людина, глядачі перебувають в очікуванні чогось незвичайного, аж раптом їх, немовби обухом по голові нецензурним словом - бабах! "Ой леле, що ж то діється!" - скаже один, а інший і оком не поведе.  Людоньки добрі, куди ж це ми прямуємо! Що не телепрограма, що або нецензурне слово відкритим текстом або замість нього "пі-пі-пі", а всім і так зрозуміло, що до чого. Діти слухають, засвоюють "сучасну лексику".  Хтось каже  - це життя, як воно є, інакше своїх почуттів висловити неможливо! Та які ж бо вони бідні духовно, культурно, мовно, естетично - ті, хто так кажуть! Правильно люди кажуть - "З Івана пана не зробиш". Культура та виховання плекаються десятиліттями. Не будемо лукавити  - є нині окремі добрі речі, але їх надто мало, щоб загал міг затямити, що "добре, а що зле". Натомість "вулична культура", різного роду вульгарщина та непристойні речі дедалі більше витісняють в суспільстві те, що гідне хвали та добре в Божих очах. То ж логічно постає питання: "Quo Vadis?"...

Немає коментарів:

ДО 500-РІЧЧЯ РЕФОРМАЦІЇ (ЕССЕ)

Погляд на Реформацію конфесійного лютеранства.

Проповідь Божого Слова. 12 літній Ісус у храмі (Луки 2:41-52)

Проповідь Божого Слова. Богоявлення (Матвія 3:13-16)

Проповідь на Обрізання Господнє (Луки 2:21)

Аудіопроповіді. Різдво Христове (Ісаї 9:5)

Проповідь на Святий вечір (текст - Луки 2,7-11)

Туди, де пастухи вклонитися прийшли

Text: Jaroslav Vajda, 1919-2008 Tune: Carl F.Schalk, 1929, Український переклад і виконання Тараса Коковського

Мале містечко Віфлеєм

Л.Х.Реднер, 1868 Ф.Брукс, 1868 Український переклад і виконання Тараса Коковського.