понеділок, 5 серпня 2013 р.

Євген Пашковський - пір'яні леви (ч.2)

Правда нині така: «наші» обпір’яні, примітивно трактуючи історію, виставляючи тільки приємне й вигідне їм, так торганули кістками, так розворушили злодух смертей, так збаламутили людей, отруївши їм існування політизацією і невігласним протистоянням, що мільйони отруєних ненавистю і не жили як треба; не відчували блага, а ненавистю горіли зсередини і труїлись брехнями; в людей одібрали десятиліття — хто їм виповнить? — хто вділить умиротворення й глибинної чисторадості..., хто поверне їм не заощаджень попіл, а внутрішню благосилу, яка всі ці літа мала б гоїти і зціляти, вивищувати і плекати душі для вічного? їх обікрали і тут, і у вічності...; надполітизація, дякуючи брехловізору, стала новітнім атеїзмом, в сто раз безбожності тупої гіршим; набарабанили, натовкли в голови, що можна любити земне і вічне, брехливе й істинне, любити одночасно відмамонене або відбожествленне...; панує одна або інша; котра панує, така й людина... Його (Бога) правди радість не допускається всередину, в себе, і не приживається там; записане ж у свідомості слугує лише для оправдань себе; для затятих зловиправдань; для називань себе віруючими, хрещеними, будь-як-славними; все це звуки; а всередині ж одні пекловоління тліють, зла і брехонь радості, злобажань кортіж!!! їх зовні виправданий і коїть, коли приспічить дуже; їх він обмислює, їх — всього земного й плотського — постійно хоче; і діла відповідні: або розтруєні розбратом, або всмерть побайдужілі, або загребають інших, або гребуть під себе; по ділах і впізнаєтеся;

Немає коментарів: