середа, 18 вересня 2013 р.

Лукавий на ТБ

Не новина, що лукавий вміло використовує новітні технології для допровадження душ до пекла. Спершу він робив це приховано, а з деяких пір - діє відкрито і нахабно. Варто звернути увагу на рекламні відео на телеканалах. У них цинічно лунають заклики розбудити в собі звіра, підкоритись пристрасті, стати сексуальним, запалити вогонь спокуси, не стримувати своїх бажань, жити "на повну", задовольняти усі захцянки і т.д. і т.п.  Іншими словами, людей заохочують кинутись без вагання у прірву гріха, не переймаючись наслідками. Хтось при цих словах посміхнеться і назве сказане "дурницями", "перегинанням палиці", "вигадками розуму, запамороченого релігією"... бо так спокійніше, простіше, легше. Але реальність значно серйозніша. Те, що на цій грішній землі  "балом керує сатана" вже давно не таємниця, адже левова частка світових доходів формується саме у сфері злочинного бізнесу, що ґрунтується на обмані, розпусті, потуранні усього побожного. Межі моралі зламано і карти відкрито.  Слушно зазначив якось Улас Самчук, пригадуючи Шпенглеровий "Присмерк Європи": "Починає переважати сила крови, сила тіла - шлунок, секс, насолода. Мораль переходить в амораль, принципи й засади - у спекуляцію". Живемо в останні часи... Мине ще трохи часу й носії ідей, на кшталт  "дайте нам спокій з вашим релігійним фанатизмом", "не заважайте нам жити комфортно", таки будуть розчаровані... Ми ж молимось: "Прийди, Господи, Ісусе!"

Немає коментарів:

ДО 500-РІЧЧЯ РЕФОРМАЦІЇ (ЕССЕ)

Погляд на Реформацію конфесійного лютеранства.

Проповідь Божого Слова. 12 літній Ісус у храмі (Луки 2:41-52)

Проповідь Божого Слова. Богоявлення (Матвія 3:13-16)

Проповідь на Обрізання Господнє (Луки 2:21)

Аудіопроповіді. Різдво Христове (Ісаї 9:5)

Проповідь на Святий вечір (текст - Луки 2,7-11)

Туди, де пастухи вклонитися прийшли

Text: Jaroslav Vajda, 1919-2008 Tune: Carl F.Schalk, 1929, Український переклад і виконання Тараса Коковського

Мале містечко Віфлеєм

Л.Х.Реднер, 1868 Ф.Брукс, 1868 Український переклад і виконання Тараса Коковського.