субота, 7 вересня 2013 р.

Лютер про Хрищення і віру

Ви стверджуєте, що охрищувати малих дітей не слід, тому що вони не вірують. Скажіть будь-ласка, чому ж ви тоді проповідуєте Боже Слово дорослим, які не вірують, сподіваючись на те, що вони, можливо, повірять? Я вам відповім – ви робите це, покладаючись лише на силу Божої заповіді. Тож якщо ви охрищуєте мене через те, що я кажу вам, що я вірую, це означає, що ви охрищуєте мене в моє ім’я і робите це з огляду на мої слова. Таким чином, оскільки вам невідомо чи я є віруючим насправді, ви робите це виключно через Божий наказ.  Дітей залишати поза Хрищенням не слід, бо, як правило, ви охрищуєте всіх, не залежно від того вірують вони чи ні. Було б жахливо, якщо б я був би охрещеним лише на підставі свого сповідання. Як би ви вчинили, якщо б дізналися, що людина, яка привселюдно заявила про своє бажання охриститись або бути причасником, насправді була невіруючою? Ви б не могли завадити їй це зробити, навіть знаючи, що вона є невіруючою. Христос запропонував Таїнство Святого Причастя Юді. Таким чином, охрищеним повинен бути кожен допоки не буде привселюдно звинувачений у злочині, і нехай його віра і спасіння будуть віддані в Божі руки.
Мартин Лютер (1483-1546)
LW 54: Table Talk No. 549

Немає коментарів: