Росіє! Коли ти нап'єшся вже крові,
Царів і тиранів припиниш плодить,
Що з роду не знають жалю і любові
І ладні за трон свій мільйони убить!
Вони ж бо дияволу душу продали,
Вклонились за царство своє сатані!
Ординці, манкурти, криваві вандали,
Горіти вам вічно в пекельнім вогні
За душі усіх, кого ви спокусили,
Навчили брехати і вірить брехні,
І келих із кров'ю вождю підносили
Тих жертв убієнних в злочинній війні!
Росіє! Не тішся, твій чобіт ніколи
Не буде топтати моєї землі!
Тиранів твоїх поскидають престоли,
І голови їм постинають шаблі
Нащадків козацького славного роду,
Що стали сьогодні з ордою на бій –
Шоломами нашу дніпровськую воду
Затям! Не судилося пити тобі!
19 липня 2014 року.
Немає коментарів:
Дописати коментар