вівторок, 24 березня 2015 р.

Лютер про правдивий набуток для ближнього


Яка користь буде для вашого ближнього, якщо ви збудуєте храм з чистого золота? Який набуток він отримає від великих та малих дзвонів, від демонстрування помпезності та облуди в церквах за допомогою облачення, реліквій, статуй, посудин зі срібла, спалювання незліченної кількості свічок і кадіння ладану? Яку користь він матиме від церковної метушні, бурмотіння, нічних чувань та мес? Ви гадаєте Бог дозволить аби з Ним розплачувались звуком дзвонів, димом кадильниць, демонструванням золота та іншими нісенітницями? Жодного з переліченого Він не заповів.  Але [Він наказав], якщо ви бачите, що ваш ближній помиляється, грішить, має потребу, страждає – вам слід йому допомогти тим, чим ви можете. Якщо ви не можете зробити ще більше – допоможіть йому словом та молитвою. Бо саме так Христос зробив нам і дав нам приклад, як повинні чинити ми. Християнин повинен практикуватись у двох речах. Перша зосереджується на Христі, коли християнин єднається з Христом і через віру робить Його своїм, будучи зодягненим у Христові багатства і цілковито довіряючи Йому, покладаючись на Нього. Друга зосереджується на вашому ближньому, коли ви посідаєте його місце і дозволяєте йому мати частку власного правдивого набутку.
Мартин Лютер
LW AE 52:17, Sermons II, The Gospel for Christmas Eve, Luke 2:1-14
Переклад з англійської Т.Коковського

Немає коментарів: