пʼятниця, 6 січня 2017 р.

Проповідь на Святий вечір

Текст проповіді: Луки 2:7-11
7 І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них... 8 А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою. 9 Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим... 10 Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім. 11 Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.

Благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Однородженого Сина Божого Ісуса Христа!
Дорогі у Христі, брати і сестри,

Ми живемо в часи неймовірних винаходів та технологій, досягнень науки і техніки, і дедалі більше людей кладуть надію на людський розум та сприймають те, що каже Слово Боже, як вигадку або міф.  На жаль, час великих досягнень людства також став часом великої невіри. Цей грішний світ влаштований так, що Божа правда і Божа справедливість дедалі частіше посідає в житті людей останнє місце, і перебуваючи в цьому світі, ми не можемо уникнути його хибних впливів. Один із них – бачення людьми Різдва. Задовго до Різдва рекламодавці, маскуючись за цим святом, пропонують покупцям нові товари, інші оспівують Різдво без найголовнішого – Дитятка у яслах.  Нам кажуть, що Дитя у яслах – це вигадка, гарна казка, не більше, і не варто цим надто перейматись, треба просто веселитись і насолоджуватись приємним.
Однак незаперечна і вічна правда полягає в тім, що вигаданим і міфічним є саме той світ, в котрому нема Спасителя, світ, придуманий людьми, а правдивим світом є той, про який каже Біблія.  Ось чому ми з вами зараз знаходимось тут, у церкві! Бо саме тут Бог через віру в Свого Однородженого  Сина єднає нас в одну спільноту, щоб донести до нас Свою правду. Він робить це за допомогою Свого Святого Духа, який приходить до нас у Слові і Таїнстві – Божих засобах благодаті.
У світі, про який каже нам Біблія, є ангели – Божі посланці і виконавці Його святої волі. Ми не бачимо їх своїми очима, але знаємо про їх існування, бо так говорить Святе Писання.  Якщо ви уважно читатимете початок Євангелія від Луки, то помітите одну цікаву річ – щоразу, коли в тексті з’являється ангел, він каже людям: «Не бійтеся!».  Він промовляє ці слова до Захарії (Луки 1:13), потім до Діви Марії (Луки 1:30), і згодом до пастухів у полі.
Святий Лука каже нам, що коли пастухи побачили ангела, вони «застрашились страхом великим». Чому? Бо йдеться про страх, який є всередині кожної людини, страх, який підказує, що від Бога неможливо нічого приховати. Всезнаючий Бог знає про нас все – знає про кожен наш гріх, кожне слово і вчинок. Ми боїмося того, що Бог може з нами зробити.  Тому, коментуючи Божі Заповіді, Мартин Лютер каже: «Ми повинні боятися і любити Бога…» і далі відповідно до змісту заповіді.
Зі Святого Писання ми знаємо, що після гріхопадіння Бог поставив Свого ангела на воротах раю, відтак грішному людству було закрито шлях до неба.  Але послухаймо звістку, яку приніс ангел пастухам у полі і всім людям, а також нам з вами!  Ангел звістив, що все змінилося. Ворота до неба відчинено. Бог вже не має нас за Своїх ворогів. Він сам став нашим другом, нашим Приятелем, нашим братом. Як це може бути? Невже зло перестало бути злом, а добро добром? Ні! Радше Бог сам об’єднав грішне людство, ставши малим дитям у вифлиємських яслах. В Однородженому Сині Божому прірву між праведним Богом і людством було подолано. Святий Господь воплотився і сам став одним з Божих творінь. Ангел повідомив, що Радісна Звістка про це стане відома усім людям.
Дорогі брати і сестри, ми бачимо переможну ходу цієї Звістки цілим світом впродовж 2017 років після Христового Різдва. Ця звістка є Христовим Євангелієм спасіння. Вона свідчить нам про те, що Бог став нашим Другом, Приятелем, братом. Син Божий прийшов до нас у чистоті і святості і переміг нашу гординю таі наші гріховні пожадання.  Він прийшов, щоб взяти на Себе все те, чого б ми ніколи не могли винести самі. Не зважаючи на наші гріхи, Він не лише не відвернувся від нас, але прийшов до нас.
Спаситель не чекав, поки Його запросять прийти. Грішний світ ніколи не запрошував Його прийти. Пастухи не запрошували Його прийти до них туди, де вони випасали овець. Вифлеєм не запрошував Його оселитися в одній з гостинець. Але Він прийшов! Прийшов без запрошення! Прийшов, проваджений Своєю любов’ю і Своїм милосердям до світу і до нас. Тому що Він любить нас.
Не біймося Його. Прийшовши до нас малим дитям у яслах Син Божий ніби засвідчив цілому світові: «Я не завдам вам ніякої шкоди. Не бійтеся!». Божий Син прийшов до нас не з полум’яним мечем і сурмами, які кличуть до Божого суду, а з посланням милосердя і миру.
Він прийшов, щоб відчинити для нас брами неба. Завдяки тому що нині Христос панує над світом, над нами і в нас, нам подаровано безцінний спадок на небесах.
Дорогі брати і сестри, рожденний Син Божий єднає нас у наших слабостях від Сходу і до Заходу світу. Він не відвертається від нас, а приймає нас такими, як ми є. Він закликає нас не відвертатися від Нього і Його Слова, а приймати його у серце, щоб воно було світильником на нашій життєвій стежці. Він бачить всередині нас те, чого ми боїмося і бере на Себе наші провини і осуд за гріхи, який мали б прийняти ми. Його свята Кров, яку ми приймаємо у Господній вечері, змиває наш гріх. Тішмося і радіймо, бо «в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь».

Вже синіє вечір коло хати,
Вифлеємська зірка угорі,
Скоро в світ підуть колядувати
По снігах святочні звіздарі.

Хтось із них крутитиме звіздою,
Віншувати в сінях буде хтось…
Пахне святом, снігом, колядою –
Веселімось, люде, бо збулось!

Через кучугури і замети
У небесну вись, понад усе,
Їхню коляду на півпланети
Рвійний вітер радо понесе!

Голоси дзвенять у благовісті –
В кожній хаті, прямо на поріг,
Коляду, немов дари троїсті,
Немовляті покладуть до ніг.

Віншуванням України-Неньки
Сповняться околиці довкруж,
І засяють зіроньки маленькі
У відкритих вікнах наших душ…
(Іван Гентош)

Христос рождається!  Славімо Його!

Немає коментарів:

ДО 500-РІЧЧЯ РЕФОРМАЦІЇ (ЕССЕ)

Погляд на Реформацію конфесійного лютеранства.

Проповідь Божого Слова. 12 літній Ісус у храмі (Луки 2:41-52)

Проповідь Божого Слова. Богоявлення (Матвія 3:13-16)

Проповідь на Обрізання Господнє (Луки 2:21)

Аудіопроповіді. Різдво Христове (Ісаї 9:5)

Проповідь на Святий вечір (текст - Луки 2,7-11)

Туди, де пастухи вклонитися прийшли

Text: Jaroslav Vajda, 1919-2008 Tune: Carl F.Schalk, 1929, Український переклад і виконання Тараса Коковського

Мале містечко Віфлеєм

Л.Х.Реднер, 1868 Ф.Брукс, 1868 Український переклад і виконання Тараса Коковського.