Сьогодення рясне на мовний непотріб. Лайка, слова, котрі за жодних обставин не лише не повинні вживатись усно чи на письмі, але також й спадати людині на думку, стали звичною річчю. Для одних лайка - річ повсякденна, вони чують її вдома, на вулиці, серед приятелів і знайомих - таке в них оточення. Для інших - це вид епатажу чи спосіб "самовираження" - нічогенько такий собі спосіб. Періодично спостерігаючи за дописами у соцмережах, дійшов висновку, що люди спокушаються лайкою і не бракує тих, кому це подобається. Тож повернімося лицем до правди, друзі. Господь застерігає, що жодне слово не залишиться поза Його увагою. Він каже "Чим серце наповнене, те говорять уста. 35 Добра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе. 36 Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня! 37 Бо зо слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений" (Матвія 12:34-37). Думаймо і робімо правильні висновки. Не годиться одними і тими ж вустами промовляти молитву і догоджати лукавому. Шановне красне письменство, митці - прошу прийміть це до уваги з усією серйозністю.
Немає коментарів:
Дописати коментар