Коли йдеться про віру релігійну, зокрема християнську, то конче слід уточнювати, що саме слід розуміти під цією вірою, що Бог має на увазі під вірою, як з погляду Бога ця віра постає і триває. Деякі люди помилково розуміють під такою вірою традицію чи звичай, інші - те, що узгоджується з їхніми переконаннями, поглядами, розумом, світоглядом тощо. Натомість спасенна віра постає через Божі засоби благодаті - Слово і Таїнство. Апостол Павло говорить: Віра від слухання Христового Слова! Нема цього Слова, нема слухання - нема віри, і звідки їй тоді взятися? Ось чому важко говорити про віру, про Христа Спасителя, про спасіння з тими, хто гадає, що є віруючим, а насправді тримається лише власного світогляду і радиться тільки сам із собою, не шукає правди у Слові Божім, не довіряється йому, не впокорює свого розуму перед Писанням. Коли людська природа звеличується над Творцем, над Писанням, то людина сама собі робиться богом і правдивий Бог їй не потрібен, - розум, власні умовиводи заміняють їй Бога, і під вірою вона розуміє лише власні переконання.
Немає коментарів:
Дописати коментар