З нашим Кременцем пов'язані життєві дороги багатьох відомих у світі постатей, серед яких є також граф Ян "Непомуцен" Потоцький (1761-1815) - відомий польський письменник, історик, етнограф, археолог, географ, соціолог, публіцист, редактор, видавець, бібліограф, мандрівник, автор 24 великих праць з різних галузей знання. Почесний член Імператорської АН у Петербурзі. Вважається першим славістом. Був автором праць з краєзнавства, присвячених Волині, Поділлю та Херсонщині. Перший польський повітроплавець. Загальновизнаний енциклопедист свого часу. Автор відомого містичного роману "Рукопис, знайдений в Сарагосі". Впродовж зими 1809 року перебував у Кременці, передав бібліотеці добірку своїх праць та досліджень. У своїй статті про Яна Потоцького історик В.Окаринський зазначає: "Пам’ятають досі, як Ян Потоцький велику частину дня сидів у Кременецькій бібліотеці. Приходив туди звичайно зі своїм улюбленим псом, який був його нерозлучним товаришем, майже ні з ким не розмовляв, але взявши котрогось з грецьких чи латинських істориків, роздумував над ним, ділячи час між псом і книжкою. Тоді бібліотека в Кременці найбільше отримала від нього в дар праць, для мов та історії корисних”. Граф Ян Потоцький був покровителем бібліотеки, якій подарував чимало книжок із дарчим написом “Ex dono Joannis Potocki” (З дарунку Іоанна Потоцького). Серед дарів бібліотеці вищої гімназії містилися публікації, присвячені вивченню “екзотичних” мов, таких як тибетська, мандаринський варіант китайської, тагальська (філіппінська), маратхі, санскрит тощо, граматики, твори Гомера, Л. де Камоенса і праці самого Яна Потоцького. Частина подарованих книжок зберігалася після закриття Кременецького ліцею в науковій бібліотеці Київського університету Святого Володимира, (тепер в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського). Останні брошури Яна Потоцького з хронології вийшли у 1813−1815 роках у Кременці. Ще у 1796 р. у Фрагментах історії та географії Скіфії, Сарматії та слов’ян” Ян Потоцький доводив, що українці цілком окремий народ, відмінний від росіян. До того ж Ян Потоцький не лише вважав українців прямими нащадками племен, на основі яких консолідувалася свого часу Київська держава – Русь, а й чи не перший вживав назви “українці”, а не “русини” чи “малоросіяни”, як тогочасні вчені".
Останні роки життя Ян Потоцький провів у родинних маєтках на Вінничині. Трагічно загинув 1815 року в маєтку Уладівка, що на Вінничині. Одним з перших оглянути покійного прибув ксьондз Станіслав Холоневський з Янова. Ян Потоцький був похований у костелі села Пиків, де він народився (нині Калинівського району, Вінницької області). На світлинах: Ян Потоцький, руїни костелу у Пикові, обкладинка праці Яна Потоцького "Історія давніх провінцій Російської імперії. Волинь", палац Станіслава Холоневського в Янові.
П.С. Тернопільський історик Володимир Окаринський є автором цікавої статті про Яна Потоцького (https://docs.google.com/…/0B8vl2W_hePn6V2hBOE1xYTc4bmc/edit…). Стаття про Яна Потоцького у Вікіпедії польською мовою - https://docs.google.com/…/0B8vl2W_hePn6V2hBOE1xYTc4bmc/edit…
Немає коментарів:
Дописати коментар