субота, 3 лютого 2018 р.

Висоцький, Булгаков та інші

Ніколи не мислив про "заборону" читання обох і не лише їх,  втім мусимо визнати, що й досі ринок російськомовних видань у нас суттєво переважає і це проблема, насамперед, для українського читача. Висоцькі чи Булгакови будуть, вони нікуди не подінуться, питання в іншому: чому "велика" російська література так і не спромоглися виховати російського громадянина чи бодай інтелігента без комплексів великодержавності та імперської зверхності? При усвідомленні московської політики щодо нас, щодо цілого світу, завше приходиш до висновку, що її літературно-культурна складова є добре або не добре замаскованим лицемірством і відтак сприймаєш її нині лише подібним чином. Інша її складова - експансія руського міра. Ось у чому проблема. Поезія "срібного віку" нікуди не подінеться, так само як Чехов, Толстой, Достоєвський, Ахматова, інші... Але ж на "виході" маємо нині московського окупанта і агресора, витонченого любителя "краси", котрий не цурається "мочити у сортирі" інших, попиваючи при цьому шампанське і цитуючи Цвєтаєву, Мандельштама чи Пастернака ( справді геніальних поетів).  Нам дуже бракує чогось, подібного до їхнього руського міра але з іншими "атрибутами" як це є в англійців, німців, французів та інших....І  ще: можна бути цілковито впевненими у тому, на чиєму боці були б нині Булгаков і Висоцький, - майже на 100 відсотків.  І ця думка пече вогнем...

Немає коментарів: