субота, 14 липня 2018 р.

Благословенне ярмо Христа!

Текст проповіді: Матвія 11:25¸28-30ярмо 
25 Того часу, навчаючи, промовив Ісус:…28 Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою! 29 Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм. 30 Бо ж ярмо  Моє любе (χρηστός гр.), а тягар (гр. φορτίον) Мій легкий (гр. ἐλαφρός )!

Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вами! 
Дорогі брати і сестри,

Діти кожного покоління дуже схожі. Їм часто здається, що батьки своїми повчаннями і настановами обмежують їхню свободу, вперто нав’язують свою думку, накидають на них ярмо. Дітям кортить якомога швидше стати дорослими і самостійно вирішувати та робити все, що вони хочуть. І лише згодом, коли вони стають дорослими, а надто батьками, – то розуміють, що настанови їхніх батьків таки були добрі і корисні, принаймні більшість із них. 
Святе Писання навчає, що кожна людина, яка приходить у цей світ після гріхопадіння, є «рабом гріха», і перебуває у рабстві гріха, диявола і смерті.  Людина не може сама, власними силами, позбутись цього рабства, цього ярма, скинути його з себе. Вона несе цей тягар на своїх плечах, а він пригинає її дедалі нижче до землі. Пророк Єремія говорить: “14 Ярмо моїх прогріхів зв'язане міцно рукою Його (Бога), плетуться вони та приходять на шию мою! …Господь передав мене в такі руки, що й звестись не можу...” (Плач Єремiї 1:14).  Ми всі несемо на собі тягар гріха і наслідків гріхопадіння.
Поміркуймо про Десять заповідей Божих – коли Бог через Мойсея дав їх людям, то вони, таким чином, отримали Божий наказ, який, з одного боку, повинен був скеровувати їх до того, що добре в Божих очах, а з другого боку – був ярмом, тягарем, котрий ніхто не міг виконати через власні гріхи.  У Діях Святих Апостолів написано, що це було “ярмо, якого ані наші отці, ані ми не здолали понести” (Дії 15:10), але мусіли коритися йому. Божі Заповіді або ж Закон Божий обіцяли винагороду тільки в тому випадку, коли б людина виконала все, що від неї вимагається. Та чи знайшлась впродовж усієї історії людства бодай одна людина, котра б дотримала Закон Божий досконало? Ні! А як ви самі дотримуєте  Заповідей Божих? Чи ви не вчинили ніколи нічого поганого? Невже ніколи нікого не образили? Не сказали неправду? Не мали поганих думок? Не обмовили, не заздрили?  Написано: «Коли…кажемо, що не маємо гріха, то себе обманюємо, і немає в нас правди!» (1Івана 1:8) і – «хто весь Закон виконує, а згрішить в одному, той винним в усьому стає» (Якова 2:10).
Ось чому Спаситель, котрий добре знав справжню людську природу, сказав юдеям, які хотіли каменувати жінку: “Нехай першим кине в неї камінь той, хто без гріха” (Івана 8:7). Що сталось? Пригадуєте? Камінь не кинув ніхто? Чому? Бо серед присутніх, звісно ж не було жодного без гріха!  Отож, якщо хтось каже: “Я не вчинив ніколи ніякого гріха”, пригадайте  йому слова  Святого Івана з першого Послання: “10 …як кажемо, що ми не згрішили, то чинимо з Нього (Христа) неправдомовця, і слова Його нема в нас! ” (1-е Iвана 1:8, 10).
Дорогі брати і сестри, коли Ісус Христос говорить людям, втомленим повсякденними турботами, безнадією, негараздами, викликами, спокусами і гріхами, прибитим горем і важким  життям: “Візьміть на себе Моє ярмо!”, то для грішника це виглядає так, наче йому на плечі кладуть ще один тягар і кажуть: «Тепер неси два». Невіруюча людина слова Ісуса Христа відкидає без вагання, бо не хоче коритися нікому, тим більше Богові та Його Слову. Вона не розуміє благословінь, якими Господь обдаровує тих, хто слухняний Йому. Натомість для розкаяного, смиренного грішника слова Христа звучать як втіха, як надія, бо він знає, що лише Син Божий може дати і дає йому правдивий спокій і мир, Своїм Євангелієм він загоює рани, завдані гріхом.
На одній з ікон зображено Спасителя, який стоїть, простягнувши руки, запрошує до Себе і каже: “Ходіть до Мене, ходіть за Мною!” Погляньте на розп’яття!  Що ми бачимо? Навіть будучи розіп’ятим на хресті, Син Божий тримає простягнуті до нас руки, і наче каже нам: “Прийдіть до Мене, погляньте, збагніть, як Я постраждав за вас і ваші гріхи, щоб спасти вас, віруйте в Мене і живіть!»
Що означають для нас слова Спасителя: “Прийдіть до Мене!” Ось що – лише Він єдиний може сповнити те, що не під силу більше нікому в світі. Написано: «4 Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони і став під Законом, 5 щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли» (Галатів 4:4,5). 
Тут ми повинні дати відповідь на питання, яке стосується двох природ Ісуса Христа: «Для чого Синові Божому слід було бути Правдивою Людиною і Правдивим Богом водночас?». Перше, – Йому слід було бути Правдивою Людиною, щоб стати під Закон замість нас і сповнити його за нас (ми називаємо це активною покорою), постраждати і померти за наші гріхи і гріхи цілого світу (пасивна покора). Друге, – Христові слід було бути Правдивим Богом, щоб виконати Закон замість нас і стати досконалою жертвою за гріхи всіх людей, а ще  – перемогти гріх, смерть і диявола для нас. Коли Син Божий каже: “Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!” – Він не перекладає тягар на чужі плечі, а натомість запевняє нас:” Я дійсно дам вам втіху, яку ви потребуєте, прийміть Моє живе і цілюще Євангеліє і ви матимете втіху, що триває вічно!”. 
Це Його тверда і певна обітниця. Він ствердив її тим, що помер за нас на хресті, забрав на хрест наші гріхи і тягарі, прибив їх до хреста і цим відновив нашу спільноту з Богом, примирив нас з Небесним Отцем.  А потім Він воскрес і засвідчив, що справді здобув для нас правдивий мир, спасіння, надію, вічне життя. Отож Ісус Христос має всі владні повноваження казати нам: “Прийдіть до Мене і Я дам вам правдивий спокій”, бо Він є Однороджений Син Божий, єдиний Викупитель і Спаситель. Іншого немає! Лише Він може казати кожному з нас: “14...Сам Я піду, і введу тебе до відпочинку” (Вихід 33:14).
Своєю смертю на Голгофі  Син Божий “поламав занози вашого ярма, і вивів вас із рабства гріха з піднесеною головою  на волю” (Лев.26:13).  Апостол Павло в Посланні до Галатів говорить: “Христос для волі нас визволив. Тож стійте в ній та не піддавайтеся знову в ярмо рабства!” (До галатiв 5:1).  Ми славимо нашого Спасителя словами зі святого Псалма: “О Господи, я бо Твій раб...Ти кайдани мої розв'язав!” (Пс.115:7).
Як наш Приятель, Друг, Утішитель, Добрий Пастир, Господь, Викупитель і Спаситель – Христос дивиться на нас, простягає нам Свої руки і каже, щоб ми не були більше рабами гріха: “... На дорогах спиніться та гляньте, і спитайте про давні стежки, де то добра дорога, то нею ідіть, і знайдете мир для своєї душі! (Єремiї 6:16), “Бо Я вам приклад дав, щоб і ви чинили, як Я вам учинив” (Iвана 13:15). Син Божий досконало сповнив Закон, “постраждав за нас, і залишив нам приклад, щоб пішли ми слідами Його” (1Петр.2:21).
Дорогі брати і сестри, пам’ятайте, що ми не завжди любили Бога, і перш ніж ми полюбили Його, Він спершу нас полюбив (1Ів.4:19). Небесний Отець полюбив нас нелицемірною і незбагненою любов’ю завдяки якій  Він “віддав за нас Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне” (Івана 3:16).  І якщо ви кажете, що любите Бога, то міцно схопіться за Христову руку, простягнуту до вас і йдіть за Ним. Йдіть за  Ним кожного дня, кожну хвилину вашого життя. Покладіться на Нього в усьому без жодного сумніву. Дайте Йому бути керманичем вашого життя, вашим Богом і Господом. Впокоріться Йому всім серцем, так само як впокорився Він аж до смерті хресної. (Фил.2:8;1Ів.2:6, ). Візьміть на себе Його ярмо, котрим є Його Слово і нехай воно буде для вас світильником на вашій життєвій стежці.
У вірші 30-му нинішнього євангельського тексту є ще один прихований скарб! На давньогрецькій мові оригіналу слово любе (ярмо) звучить як χρηστός і дослівно тут перекладається – добре, корисне, благе, приємне. З яким словом воно співзвучне? З йменням нашого Господа Ісуса Христа - Χριστός! -- добрим, благим, любим Спасителем. Лише пара слів, а які скарби! χρηστός --- Χριστός
Для безбожних, нерозкаяних грішників Христове ярмо – Його заповіді і настанови є тяжким тягарем, а для віруючих – виявом їхньої віри, любові до Бога.  Вони хочуть їх дотримувати, бо це є “добрим і приємним Богові”. І через те, що вони не можуть робити це досконало, –  вони кладуть надію на Христа – Виконавця Закону замість них. Апостол Іван каже: “Бо то любов Божа, щоб ми додержували Його заповіді, Його ж заповіді не тяжкі”(1-е Iвана 5:3). 
Дорогі у Христі, “До чужого ярма не впрягайтесь з невірними; тими хто грішить сам  і підбиває до гріха інших, бо що спільного між праведністю та беззаконням, або яка спільність у світла з темрявою?” як говорить Біблія (2-е до коринтян 6:14), зміцнюйте свою віру Словом Божим і Тілом та Кров’ Спасителя в Господній вечері! Славте Бога на святому зібранні і дякуйте Йому за все!

“Мир Божий, який вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі”. (Фил.4:7)

Немає коментарів: