пʼятницю, 14 грудня 2018 р.

З духовної спадщини Мартіна Лютера

Нехай вони (злодії і грабіжники) продовжують далі вдаватися до здирства скільки зможуть, але Бог не забуде  цю Заповідь і винагородить їх відповідно до їхнього служіння, підвісивши їх не на зеленому дереві, а на сухому (шибениці), щоб їм не щастило все їхнє життя і вони не нагромадили жодного майна. Насправді, якщо б на землі існувало належним чином організоване правління, то подібні забаганки і розбещеність могли би бути невдовзі припинені і відвернуті, що було звичайним ділом у давні часи серед римлян, де подібних  осіб хутко притягали до відповідальності в такий спосіб, що це слугувало повчанням для інших.

Не будуть у ліпшому становищі й інші ті, хто перетворив відкритий вільний ринок у кубло
вимагачів і вертеп розбійників, де бідні люди щоденно обдираються [завищеними цінами], де їм нав'язують нові тягарі і високі ціни, де кожен використовує ринок відповідно до своїх
примх, і робить все це навіть із зухвалим виглядом і хвалькуватістю, начебто їм за законом належить привілей і право продавати свої товари за такою високою ціною, як їм заманеться, і ніхто не зможе навіть слова промовити їм у відповідь.

Ми дивитимемось на це [спокійно], і нехай ці люди обдирають, грабують і приховують, а ми будемо покладатися на Бога, Котрий, чинить згідно Своєї волі [на власний розсуд], так що після того, як ви оббирали людей впродовж тривалого часу, Він так «благословить» ваш прибуток, що ваше зерно у клуні, ваше пиво у пивниці, ваша худоба у стійлі загинуть. І там, де ви шахраювали і оббирали людей бодай на гульден, усі ваші накопичення будуть понищені іржею, так що ви ніколи не скористаєтеся ними.

Немає коментарів: