Текст проповіді: Євангеліє від Марка 1:21-29 21 І приходять вони в Капернаум. І негайно в суботу ввійшов Він у синагогу, і навчати зачав.22 І дивувались науці Його, бо навчав Він їх, як можновладний, а не як ті книжники. 23 І зараз у їхній синагозі знайшовся один чоловік, що мав духа нечистого, і він закричав, 24 і сказав: Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий. 25 Ісус же йому заказав: Замовчи, і вийди з нього! 26 І затряс дух нечистий того, і, скрикнувши голосом гучним, вийшов із нього. 27 І жахнулися всі, аж питали вони один одного, кажучи: Що це таке? Нова наука із потугою! Навіть духам нечистим наказує Він, і вони Його слухають. 28 І чутка про Нього пішла хвилі тієї по всій Галілейській країні.Благодать, милість та мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Спасителя нашого!
Дорогі у Христі брати і сестри,
Мало не щодня, надто нині, ми звідусіль чуємо слова – «сила, міць, могутність, влада». Їх можна застосувати до різних аспектів нашого життя. Ми можемо вести мову про творчу енергію митців, винахідників, фахівців різних галузей, яка виявляється в чудових зразках мистецтва, в здобутках сучасних новітніх технологій. Можемо говорити про силу, яка лікує і вбиває, про силу зла і добра, про силу до життя, про силу, що все змінює. Коли одна сила постає проти іншої, виникає конфлікт, в котрому є переможець і переможений. І коли бере верх та сила, на перемогу якої ми сподівались, – це викликає в нас захоплення, а в іншому випадку – розчарування і відчай.
Ми є свідками проявів величезної руйнівної енергії та сили різного роду природних явищ і катаклізмів, які стаються на землі дедалі частіше – ураганів, цунамі, виверження вулканів, землетрусів, повеней. Внаслідок цього жертвами стихії нерідко стають сотні і тисячі людей. Інколи здобутки людського розуму, які планувалися використовувати задля добра людства, стають причиною лиха. 1986 року сила атома, вийшовши з під контролю людини в Чорнобилі, стала причиною смертей тисяч людей і перетворила чудову поліську землю на зону відчуження.
Люди часто змагаються з силою природи. Їм здається, що вони можуть повністю підкорити природу і заставити її робити те, що їм заманеться. Вони вирубують ліси, осушують болота, змінюють русла річок і зводять на них величезні гідроелектростанції та водосховища. Але коли одного дня стається неочікувана повінь, ламаються конструкції, несподівано настає незвичайна спека, випадає надмір дощу чи снігу, – то стає зрозумілим, що людина є істотою слабкою і незахищеною перед силами природи.
Євангелист Марко нині нагадує нам про те, що могутня сила міститься не лише в природних явищах і новітніх технологіях, а також у Божому Слові. Загалом слово, як таке, також має чималу силу. Словом можна розрадити, втішити, заспокоїти, заставити плакати і радіти. Словом можна врятувати життя людини і вбити людину. Слова, які промовляє людина, наділена владними повноваженням важать дуже багато. Коли така людина говорить – її слухають багато людей. Слова людей, яких ми поважаємо, любимо, яким довіряємо допомагають нам під час випробувань і страждань, вони дають нам втіху і радість, допомагають вистояти. Слова зміцнюють зв’язки між людьми і руйнують їх. Тому прошу вас – завжди пильнуйте за своїми словами, добре думайте перш ніж говорити. Пам’ятайте, що каже Писання: «Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!» (Филип.2:5), «що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала, думайте про це!» (Филип.4:8).
Зі Святого Писання ми дізнаємося про дуже могутню силу Божого Слова, що виявляється у творенні, а також силу Божого гніву і милосердя, силу змінювати, зцілювати, воскрешати з мертвих. Написано: Пс.33:9 бо сказав Він і сталось, наказав і з'явилось. Євр.11:3 віки Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме. Євр.4:12 Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця. Апостол Павло називає Євангеліє Ісуса Христа «силою Божою на спасіння» (Рим.1:16). Слово Боже є «духовним мечем» (Еф.6:17 Візьміть і шолома спасіння, і меча духовного, який є Слово Боже). Божим Словом створений всесвіт і все, що є у нім – видиме і невидиме. Цього слова дуже боїться диявол. Він не хоче, щоб воно було нашою зброєю, нашим світильником на життєвій стежці, нашим правдивим поводирем, щоб воно звіщалося і проповідувалося. Мета диявола – тримати людей в темряві, необізнаними, без Божого Слова та його правди і сили. Отож церква, яка не навчає людей Божого Слова належно, – чинить на догоду дияволові та його слугам.
У нинішньому тексті зі Святого Євангелія ми бачимо, як однієї суботи Ісус Христос прийшов до синагоги і почав навчати. На перший погляд, тут немає чогось незвичного. Так було заведено – здібних до навчання Писання чоловіків залучали до читання вибраного тексту і навчання. Втім, цього разу було дещо по іншому. Ісус читав Писання і навчав не так, як інші, як усі, що робили це до Нього – його навчання було незвичним і вражаючим для присутніх. Написано: «І дивувались науці Його, бо навчав Він їх, як можновладний, а не як ті книжники».
Як саме навчали людей книжники? Вони спирались на юдейські приписи і людські правила, тому за їхнім навчанням годі було побачити Боже Слово. Одні книжники навчали і переповідали те, що казали інші книжники. Натомість Христова наука була зовсім іншою. Вона складалася цілковито з Божого Слова, зі Святого Писання. Спаситель навчав і говорив в такий спосіб, що присутні добре розуміли, що так робити може лише той, хто має владу, силу і повноваження. Вони відчували могутню силу Його Слова. Згодом тим самим Словом Ісус зцілюватиме хворих, навертатиме грішників і воскрешатиме мертвих. Сила Його Слова заставлятиме тремтіти володарів і викликатиме страх і ненависть у Його ворогів.
Дорогі брати і сестри, проповідуючи Боже Слово, ми повинні звіщати Його у повноті і правді, а не поширювати хибні власні припущення, думки та ідеї, котрі не мають нічого спільного з Божим Словом. Ми повинні робити це навіть тоді, коли багатьом це не буде подобатися. Ми мусимо називати речі своїми іменами – гріх гріхом, а благодать – благодаттю. Так наказує нам Господь.
Марко говорить, що Ісус не лише промовляє як можновладний, але також демонструє всю силу і могутність Свого Слова. Злий дух, який заволодів волею одного нещасного чоловіка, тремтить перед Сином Божим, бо знає, що перед ним «Святий Божий», який «прийшов його погубити». Ісус лише промовив: «Замовчи і вийди з нього!», як демон негайно залишив нещасного чоловіка. Присутні, побачивши це, дуже злякалися. Ніхто з них досі нічого подібного не бачив. Все, що вони бачили – людей, які перебували під владою демонів людей, в котрих не було жодної надії щось змінити у їхньому безнадійному становищі. Аж ось прийшов Той, хто може наказати демонам піти геть і знищити їх. Вражені цим чудом, присутні називають побачене «новою наукою з великою, нечуваною досі силою».
І це чиста правда – Боже Слово має неймовірну могутню силу. Силою промовленого на хресті слова «Звершилося!» (Івана 19:30) Син Божий раз і назавжди переміг гріх, диявола і смерть. Сила Божа міститься також у Святих Таїнствах, запроваджених Ісусом Христом. Діючи в них, вона створює в людських серцях віру і зміцнює її, втішає, змиває гріх, дарує вічне життя і спасіння.
Дорогі брати і сестри, коли щось опиняється поза контролем, нам конче потрібна сила, здатна повернути контроль. Інколи людям здається, що той шалений світ, в котрому ми живемо, втратив будь-який контроль і нагадує суцільний хаос. Але як християни ми добре знаємо, що все у світі перебуває під контролем всемогутнього Бога. Він втішає і рятує, спасає і зцілює, дає життя і утримує все. Ми можемо цілковито і без жодного сумніву покластися на Нього. Сила Христового Євангелія зробила нас Божими дітьми, зняла пелену з наших очей, проголосила нас виправданими і прощеними у Нім. Цієї силою нас було воскрешено до нового життя і покликано звіщати спасенне Євангеліє цілому світові. Ця сила виявлятиметься щоразу, коли ви проголошуватимете ближнім Добру Звістку про нашого Спасителя.
Триєдиному Богові – Отцю, Сину і Святому Духові віддаймо всю славу, шану і поклоніння – нині і повіки. АМІНЬ.
Немає коментарів:
Дописати коментар