Текст проповіді: 2 послання Ап.Павла до коринтян 4: 5-12 5 Бо ми не себе самих проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа, ми ж самі раби ваші ради Ісуса. 6 Бо Бог, що звелів був світлу засяяти з темряви, у серцях наших засяяв, щоб просвітити нам знання слави Божої в Особі Христовій. 7 А ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили була Божа, а не від нас. 8 У всьому нас тиснуть, та не потиснені ми; ми в важких обставинах, але не впадаємо в розпач. 9 Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені. 10 Ми завжди носимо в тілі мертвість Ісусову, щоб з'явилося в нашому тілі й життя Ісусове. 11 Бо завжди нас, що живемо, віддають на смерть за Ісуса, щоб з'явилось життя Ісусове в нашому смертельному тілі. 12 Тому то смерть діє в нас, а життя у вас.
Благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа!
Дорогі у Христі брати і сестри,
Одним із об’єктів нападу диявола є Євангеліє. Мета диявола – не дати людям чути Євангеліє, якомога більше спотворити і сфальшувати його, приспати нашу пильність, відібрати в нас послання про Христа розіп’ятого, замінити його байками і заспокійливими людськими оповідями. Диявол дуже добре знає, що Євангеліє є силою Божою на спасіння (Рим.1:16), тому він не хоче аби ця сила реально діяла і спасала грішників. Дати з нею раду він не може. Євангеліє є смертельною зброєю, котра знищує його самого та його наміри.
Втім, правдою є те, що почасти чисте Євангеліє у Слові і Таїнстві не є тією правдивою духовною поживою, котрою деякі слуги Божі годують свої паству. Це дуже непокоїло апостола Павла. На захист служіння Євангелія він написав два Послання до коринтян. Після заснування у Коринті християнської громади деякі тамтешні лідери почали крикувати Павла за те, що його мова не була такою ж вишуканою як їхня. Вони намагалися переконати віруючих, що саме вони – красномовні і обдаровані промовці – є правдивими апостолами, правдивими служителями Божими, і що ознакою цього є їхнє красномовство, освіта та заможність. Насправді ж їхнє проповідування та служіння зосереджувалося не на особі та ділі Христа, а на них самих, на їхніх виняткових рисах. В усі часи в Церкві Христовій були люди, котрі так часто і багато говорять про себе, що в їхніх балачках зовсім не залишається місця для Христа та Його Євангелія.
Захищаючи служіння Євангелія та його служителів, покликаних і посланих Богом поширювати Ісусову Добру Звістку, апостол Павло, затуляючи вуста красномовцям, про себе та своїх братів по служінню говорить: “... Ми не себе самих проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа...”. Щоб пересвідчитись у правдивості його слів пригадаймо книгу Дій апостолів і служіння апостолів. Головний їхній зміст - це проповідь про Сина Божого, єдиного Викупителя і Спасителя, поширення Його науки, зосередження на Його ділі нашого спасіння від гріха, диявола і смерті, а не на людських вченням і думках.
В Першому посланні до коринтян апостол Павло говорить: “1 я,... браття, не прийшов вам звіщати про Боже свідоцтво з добірною мовою або мудрістю, 2 бо я надумавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп'ятого...4 І слово моє й моя проповідь не в словах переконливих людської мудрости, але в доказі духа та сили, 5 щоб була віра ваша не в мудрості людській, але в силі Божій!” (1Кор.2:1-5).
Тим, хто вимагає від Бога чудес на доказ Його могутності, апостол Павло дає чудову відповідь! Він каже: “6 Бог, що звелів був світлу засяяти з темряви, у серцях наших засяяв, щоб просвітити нам знання слави Божої в Особі Христовій”. Отож навернення грішника апостол Павло порівнює з чудом посилання Богом світла під час створення світу! Бог Святий Дух просвічує нас, щоб ми пізнали свою гріховність і потребу в Спасителі. Просвічені знанням Божої Слави, ми несемо це знання про Христа далі у світ, щоб воно могло світити іншим.
Неймовірно, але це правда – чудесне знання про Христа Спасителя - Бог розміщує у крихкі слабкі посудини, котрими є кожен із нас. Святе Писання називає Бога Гончарем, а нас, людей, глиняним посудом (Ісаї 29:16). Глиняний посуд дуже крихкий, його можна легко пошкодити, навіть розбити на друзки. Але саме в цей посуд Бог вирішив розмістити дорогоцінний камінь - Христове Євангеліє. Чому Він так вчинив? Щоб вся хвала і слава належала Йому. Написано: “27 Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і немічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне, 28 і простих світу, і погорджених, і незначних вибрав Бог, щоб значне знівечити, 29 так щоб не хвалилося перед Богом жодне тіло” (1Кор.1:27-29).
Цілком можливо, що коли апостол Павло порівнював тіла віруючих з глиняними глеками, він думав також про оповідь з книги Суддів 7. Там йдеться про те, що Гедеон із трьома сотнями воїнів виступив проти численного війська мідіян. Він наказав своїм воякам взяти в руки глиняні глеки зі світильниками всередині. Вночі вояки за наказом Гедеона розбили глеки і темрява наповнилася світлом. Мідіяни злякалися, подумавши, що противник переважає їх у силах і програли битву. Світло засяяло саме тоді, коли глиняні глеки було розбито. Подібним чином з нами та Євангелієм - коли наші власні зусилля розбито і все, що в нас є, впокорено Богові - Євангеліє починає сяяти у всій своїй величі.
Павло чітко і ясно говорить про те, що він проповідує Христа, а не себе, бо він є лише покірним Божим рабом, котрий добре розуміє, що вся слава щодо спасіння і прощення гріхів належить одному Богові. Глиняні посудини, з якими Павло порівнює віруючих, також нагадують нам про те, що кожен віруючий є водночас святим і грішним. Отож інколи, через гріх, який є в нас, ми робитимемо не те, що добре в Божих очах.
Павло завершує цей уривок з послання до коринтян словами про те, що, не зважаючи на найважчі обставини свого життя і служіння, він ніколи не втрачав надії і покладання на Христа. Так само як Бог дозволив постраждати Своєму Однородженому Синові, Він дозволяє випробуванням і стражданням приходити в наші життя, щоб наша віра зростала, і щоб ми могли принести звістку про спасіння іншим.
Дорогі брати і сестри, - Боже бажання і Божа воля незмінні в усі часи. Бог хоче не карати, а спасти грішників. Він проголошує Христа нашим єдиним Спасителем і Викупителем і хоче, аби через проголошення Євангелія «з'явилось життя Ісусове в нашому смертельному тілі»
За наше спасіння і вічне життя віддаймо всю славу і хвалу Всемогутньому Богові — Отцю, Сину і Святому Духу нині і повіки вічні. АМІНЬ.
Немає коментарів:
Дописати коментар