суботу, 8 червня 2019 р.

Правда, що освячує (нарис проповіді)

Текст проповіді: Євангеліє від Iвана 17:11б-19
Святий Отче, заховай в Ім'я Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були! 12 Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Ймення Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призначеного на загибель, щоб збулося Писання. 13 Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою досконалу. 14 Я їм дав Твоє слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу. 15 Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого. 16 Не від світу вони, як і Я не від світу. 17 Освяти Ти їх правдою! Твоє слово то правда. 18 Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх. 19 А за них Я посвячую в жертву Самого Себе, щоб освячені правдою стали й вони.

Благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа!
Дорогі у Христі брати і сестри,

Одного разу римський імператор, остерігаючись наразитись на критику одного сенатора, суворо наказав йому під час чергового засідання сенату мовчати і не розголошувати правди. Сивочолий чоловік уважно вислухав наказ імператора і відповів: “Імператоре, але ж я, як сенатор, зобов’язаний говорити правду”. На що імператор відповів: “Затям, якщо говоритимеш правду – помреш”. Сенатор промовив: “Пане, я ніколи не збирався жити вічно на цьому світі. Тим більше я не хотів би жити за обставин, коли мене змушують не говорити правду”.
Той сенатор дійсно був хоробрим чоловіком, чи не так? Адже говорити правду у вічі людям, надто тим, хто при владі – справа нелегка. Проте, навіть можновладці потребують знати правду, навіть тоді, коли вони хочуть приховати її від інших. Для цього в давні часи при царях та імператорах тримали блазнів або юродивих, дозволяючи їм говорити правду. Щоправда, інколи за виголошення правди блазні позбувалися голови.
Мартин Лютер якось сказав, що Церква Христова є вустами Бога і її завданням є звіщати світові Божу правду, Боже Слово, не перекручуючи Його і не спотворюючи. У цій Божій правді повинні міститися належно розрізнені дві головні доктрини Святого Писання – Закон і Євангеліє.
Є така приказка – правда очі коле, надто коли йдеться про людські гріхи. Адже не всім до вподоби, коли їм докоряють за гріх. Про це добре знав Іван Христитель. Він закликав людей до каяття і відверто та прямо вказував грішникам на їхні гріхи, декому це дуже не подобалося. Врешті-решт, Івану стяли голову за це, але від виголошення правди не відмовився.  Не кожен відважиться на подібне. 
Святе Писання навчає, що Божі служителі, пастирі, проповідники Божого Слова, повинні проповідувати та виголошувати не байки, не вигадані людьми думки та припущення, а правду Божу, об’явлену Богом у Його Слові. Коли Ісус Христос був приведений до Пілата, то під час допиту Він сказав Пилатові, що Він: “на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду.» (Ів.18:37). Пилат у відповідь промовив слова, які увійшли в історію: «Що таке правда?”. 
У сьогоднішньому євангельському тексті Спаситель говорить, що єдина і незаперечна, вічна правда є одна – це об’явлене Богом світові Слово Боже про прощення гріхів, життя і спасіння у Христі. Для того, щоб люди могли пізнати цю правду, Бог послав у світ Свого Однородженого Сина. Написано:  «1Iван.5:20 …Син Божий прийшов і розум нам дав, щоб пізнати Правдивого, і щоб бути в правдивому Сині Його, Ісусі Христі. Він Бог правдивий і вічне життя!»  Слово Боже – це не лише незаперечна і вічна правда, але це ПРАВДА, котра:
Є силою Божою на спасіння
Створює віру
Вберігає і утримує в цій вірі
освячує
Біблія – більше, ніж просто книга правди, ніж просто “правда”. Біблія – це сама ПРАВДА, мірило вчення і життя. В одному з лютеранських гімнів є такі слова:
Безцінне Слово – Книга книг,
Натхнення і краса, –
Світильник вічного вчення
І шлях на небеса.

Правда Божого Слова проголошує світові послання Євангелія, яке дарує грішникам звільнення від влади гріха, диявола і смерті.
Коли Ісус Христос звертається до небесного Отця зі словами: “вбережи їх в Своє Ім’я”, то цим Він каже нам, що і після Його вознесіння Його Ім’я далі захищатиме всіх, хто вірує в Нього. Тому що “нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали” (Дії 4:12).
Сила Божого Слова – це наш надійний захист і прихисток.  Апостол Павло, наголошуючи на силі Христового послання світові, говорить, що Його Євангеліє – це “сила Божа на спасіння” (Рим.1:16), могутня зброя для наступу і оборони від нападів диявола. Звертаючись до віруючих, Павло каже, що для опору та боротьби з дияволом вони повинні озброїтись «шоломом спасіння, і мечем духовним, яким є Слово Боже” (Еф.6:17).
Слово Боже – живе, могутнє та діяльне! Наголошуючи на силі Божого Слова, Мартин Лютер зазначав, що воно – “справжня Сила Божа, яка заставляє диявола зазнавати мук, а нам, християнам дає втіху і поміч без міри”. Слово Боже – це єдина річ, яка має силу освячувати і дійсно робить це – вона освячує віруючих, їхнє щоденне життя, їхні думки та вчинки. Жодна інша річ не здатна цього робити!  Тільки правда Божа наділена цією владою та силою!
Ті, що вірять в Ісуса Христа, як Свого єдиного Господа і Спасителя – це святі,  виокремлені Богом для вічного життя і спасіння. Вони живуть у світі, але не належать до світу, що сповнений ненависті, заздрості, ворожості, гніву, гріха. Описуючи християн, невідомий автор, який жив у 2-му сторіччі по РХ писав: «Вони живуть в різних краях, але наче тимчасові мешканці. Вони приймають участь у цивільних справах разом з іншими, однак почуваються як іноземці. Будь яка чужина для них – рідна мати, а власна батьківщина наче чужина. Вони в тілі, але живуть не за тілом... Вони провадять своє існування на землі, але їх правдива домівка – на небі. Вони коряться запровадженим законам, але в житті вивищуються над законами. Вони всіх люблять і всіма переслідувані. Вони часто всіма забуті і засуджені. Їх вмертвляють, та вони знову постають до життя… (Послання до Діогнета). 
Християни відокремлені у світі для здійснення праці, дорученої їм Ісусом Христом – проповідування та поширення Євангелія спасіння. Водночас, за словами Лютера  “Світ, сповнений гріха, прагне розіп’яти будь-що Боже”. Тому, хоч Слово Боже є для нас безкоштовним дарунком, даним нам виключно з Божої благодаті, його справжня ціна у цьому грішному світі – це ненависть світу до нього та його правди. Світ не хоче чути Божої правди, боїться її, нехтує нею.
Дорогі брати і сестри, як діти Божі, послідовники та учні Ісуса Христа, ми постійно потребуємо Божого Слова для захисту від диявола і освячення. Ним ми захищені від злого і освячені. Христове Євангеліє оберігає нас у служінні на славу Господеві. Його Кров змиває наші гріхи. Слово Боже про розіп’ятого і воскреслого Христа – це найголовніша річ для кожного з нас, для кожної християнської громади. Вдячність віруючих Богові виявляється у належному шануванні  Божого Слова, його уважному слуханні, навчанні та проповідуванні.  Нехай воно завжди буде для вас джерелом втіхи і радості. Слово Боже – це певність, що ніколи не минає. Це обітниця Божої благодаті і милосердя, про котру пророк Ісая каже: Iс.62:6 “На мурах твоїх, Єрусалиме, Я поставив сторожу, ніколи не буде мовчати вона цілий день та всю ніч. Ви, хто пригадує Господа, не замовкніть ніколи…»

Нехай мир Божий, що вищий від усякого розуму береже ваші думки і серця ваші у Христі Ісусі” Амінь.

Немає коментарів: