суботу, 6 липня 2019 р.

Врожай з Божого насіння (нарис проповіді)

Текст проповіді: Марка 4:26-34
26 І сказав Він: Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насіння, 27 і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає паростки та росте, хоч не знає він, як.  28 Бо родить земля сама з себе: перше стебельце, потім колос, а тоді повне збіжжя на колосі.  29 А коли плід доспіє, зараз він посилає серпа, бо настали жнива.  30 І сказав Він: До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі представимо його?  31 Воно як те зерно гірчичне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі земні насіння.  32 Як посіяне ж буде, виростає, і стає над усі зілля більше, і віття пускає велике таке, що кублитись може в тіні його птаство небесне.  33 І такими притчами багатьма Він їм слово звіщав, оскільки вони могли слухати.  34 І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.

Благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа!
Дорогі у Христі брати і сестри,

На підвіконнях нашого помешкання вже другий місяць поспіль квітнуть чудові квіти, вирощені руками моєї дружини. Милуючись ними щодня, пригадую, як вона висаджувала мікроскопічні, ледь видимі насінини, щоденно піклувалася про маленькі пагінці, з котрих згодом виросли неймовірної краси квіти. З макового зернятка виросло справжнє диво! Біблійні тексти на цю неділю доносять до нас Боже послання про те, як Господь сповнює Свої обітниці про прихід  Христа Месії, як Він плекає Свою Церкву, як засіває насіння Свого живого і могутнього Слова, щоб Його Царство ширилось і зростало, як обдаровує нас надією, радістю і втіхою щодо вічного життя і Царства благодаті. 
Спаситель навчає нас, що Його Слово має дещо спільне з насінням. Подібно до насіння воно засівається, потім сходить і приносить плід у вигляді спасенних грішників, навернених до віри людей.  Щоб зібрати врожай спершу треба засіяти насіння, – Боже Слово, Христову Добру Звістку про прощення гріхів і спасіння.  Бог твердо запевняє, що Його Слово ніколи не вертається порожнім. Воно завжди приносить плід скрізь де виголошується і шириться. У книзі пророка Ісаї Господь каже: «так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав!» (Ісаї 55:11). 
У нинішній притчі Ісуса Христа йдеться про селянина, що працює на землі. Господь не звеличує його, а лише зображає як трудівника, через нелегку щоденну працю якого стаються великі Божі дива. Якщо ви бодай щось садили своїми руками і спостерігали за тим, як воно сходить, росте і плодоносить, ви  це розумієте. І хоч нинішні фермери користуються сучасною технікою і новими технологіями, вони, практично, роблять те саме, що робив селянин в часи земного життя Ісуса — засівають землю насінням, щоб згодом зібрати врожай. Тодішній селянин  був мало обізнаний з усіма тонкощами біології. Все, що йому слід було зробити — відібрати добре насіння і визначити найкращий час для сівби, потім  посіяти насіння і потурбуватися про вологу та добриво.  Він не міг виростити насіння сам, отож просто висаджував те насіння, яке щоразу давав йому Бог. Однак результат його праці був вражаючий — з однієї насінини виростав чудовий плід або дуже багато плодів.  
Спаситель навчає нас про Царство Боже, про те, як саме воно приходить до нас і шириться. Це відбувається таким чином: проповідник засіває насіння Божого Слова. Його завдання — проповідувати Слово Боже — Закон і Євангеліє. Він не знає, яким буде результат його праці, так само як фермер не знає, яким буде врожай. Проповідник не знає, хто увірує, а хто ні. Він проповідує і навчає,  хоч і не знає достеменно як Святий Дух діє у кожному серці. Він довіряється Святому Духові і покладається на Нього. Він добре знає, що Євангеліє є силою Божою на спасіння, що віра – від слухання, а слухання – через Слово Христове (Рим.10).   
Ісус розповідає, як з маленького зернятка виростає височенне дерево, у віттях котрого птахи будують свої гнізда. Воно дає рятівну тінь і захищає від палючого сонця.  Він порівнює це з тим, як з насіння Божого Слова у тому, хто його слухає, зростає спасенна віра і зароджує добрими плодами. Ми не знаємо, на який ґрунт впаде насіння Божого Слова і який буде врожай. Ми лише знаємо, що той, хто прийме його – рясно зародить. Так каже Господь.  Царство Боже приходить до нас і шириться через проповідування Божого Слова. Результат цієї праці вражаючий і перевершує всі сподівання. Він кращий за будь який плід, що виростає з насіння, посадженого в землю. Чудо навернення і спасіння Богом грішника є найбільшим чудом Божим, яке ми лише можемо бачити нині. Цим чудом є кожен із вас!
Дорогі брати і сестри, пам’ятайте: якщо бодай один грішник спасеться завдяки тому, що ви засіяли в його серце насіння Божого Слова  –  то це вже велика справа Божа, бо навіть один спасенний грішник є дуже важливим для Господа, котрий хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до пізнання правди. Ми не можемо пояснити чому віра в Спасителя народилася в серцях одних людей, а в  серцях інших — ні.  Але ми вдячні Богові за те чудо, яке Він вчинив з нами. Це не ми вибрали Бога — це Він вибрав нас.  Наше спасіння  –  це велика Божа ласка, благодать.  Бог з любові притягує нас до Себе і робить своїми дітьми.  
Так само як насіння не може нічого додати до свого зросту, ми теж не можемо нічого додати до свого спасіння. Все, що нам залишається — проголошувати славу Богу,  звеличувати того, хто через Євангеліє покликав нас , притягнув до Себе за допомогою засобів благодаті, роботи Святого Духа. Нас посаджено, щоб ми виростали і приносили плід і щоб цей плід залишався, щоб його бачили інші люди і прославляли Отця, який на небі.  
Втім,  хоч ми й не можемо додати щось до свого спасіння,  ми можемо бачити реальні речі в цьому грішному світі, які стають на перешкоді проповідування Євангелія і перебуванню правди Божого Слова серед нас. Це стається тоді, коли в нашому повсякденному християнському житті ми підпадаємо під вплив омани фальшивих вчень,  не покладаємось на Христа, приділяємо мало місця для молитви і слухання та вивчення Божого Слова, не приймаємо слів Святого Писання з усією серйозністю, як того очікує від нас небесний Отець. 
Але дяка Богові, який милостиво прощає нам наші провини, годує нас правдивими Тілом і Кров'ю Ісуса Христа у Господній вечері на відпущення гріхів і покріплення нашої віри. Прийде час і Він збере врожай із засіяного насіння і забере нас з цього грішного світу до Себе, щоб ми перебували під Його владою повіки. А Він радітиме, бачачи добрі плоди, котрі Він зростив у нас. 

Триєдиному Богові  - Отцю, Сину і Святому Духові, віддаймо всю славу, шану і поклоніння, нині і повіки. АМІНЬ.  

Немає коментарів: