четвер, 15 серпня 2019 р.

За що ми любимо Марію? (нарис проповіді)

Текст проповіді: Євангеліє від Луки 1:46-55
46 А Марія промовила: Величає душа моя Господа, 47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм, 48 що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть, 49 бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе, 50 і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його! 51 Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого! 52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих, 53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим! 54 Пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати, 55 як прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки!

Благодать вам і мир від Бога нашого і Господа нашого Ісуса Христа!
Дорогі брати і сестри,

Понад 2000 років тому у нашого Небесного Отця виникла нагальна потреба обрати для Свого Сина гідну земну матір. З огляду на це виникає кілька важливих питань: «1) Якими рисами повинна була бути наділена така особа? 2) Чи вона повинна була мати сильний, вольовий характер? 3) Чи вона мусіла бути відомою особою, котра досягла усього завдяки статкам чи власним зусиллям, незалежною, добре освіченою, у жилах котрої текла б царська кров і вона б належала до найвищих верств суспільства?   4) Чи вона обов’язково мала бути молодою, незаміжньою, нічим не примітною дівчиною, про котру мало хто чув до того, зарученою з подібним до неї незаможним чоловіком? 5) Чи такій дівчині слід було бути винятково покірною, сповненою досконалого покладання на Бога?»
Безперечно, Бог не давав жодного публічного оголошення про те, що Йому потрібна гідна земна мати для Його Однородженого Сина. Він не збирався з цього приводу проводити жодного референдуму, як це, зазвичай, робиться нині. Навіть більше – Йому взагалі не потрібна була думка людей щодо того, якою повинна бути земна мати Його Сина. Вони б нарадили…  Добре, що Бог всезнаючий і добре знає, що знаходиться в серці кожної людини на землі. Тому земну матір для Свого Сина Він обирав сам з жінок усіх часів. Він знав кожну з них. Він знав, якою саме повинна бути земна мати Спасителя людства. З усіх жінок на землі Він обрав Діву Марію з Назарету.
Напевно не один із нас не раз запитував себе – що виняткового було в Діві Марії? Чому небесний Отець обрав саме її? Ім’я Марія було доволі поширеним в ті часи, як, зрештою і нині. З Біблії ми знаємо, що це ім’я, окрім Богородиці, мали Марія Магдалена і сестра Лазаря та Марти. Це ім’я також мала мати євангелиста Марка. Нам також відома Марія Клеопова, яка з іншими жінками стояла під хрестом, на котрому розіп’яли Ісуса. Були також інші жінки на ім’я Марія. Але Бог вибрав саме Діву Марію з Назарету? Чому? Звісно, не через те, що вона звалась Марією.
Марія була донькою чоловіка на ім’я Ілія з роду Юди. Це означає, що в її жилах текла царська кров, але царя Давида і Марію розділяли багато поколінь. Отож на той час було багато дівчат та жінок, родовід котрих сягав царя Давида. Таким чином, Бог обрав Марію, не тому, що вона належала до царського роду. Тоді чому Він це зробив?
Біблія каже, що Марія була заручена з чоловіком на ім’я Йосип з роду царя Давида. Він походив з Назарету і був незаможним теслею, який заробляв на життя важкою працею. Його батько мав ім’я  Яків. Йосип нічим не відрізнявся від інших теслярів того часу. Отож небесний Отець обрав Марію не через те, що її чоловік був відомим і винятковим фахівцем, або ж шляхетним чи багатим чоловіком. Тоді чому?
Із зазначеного вище ми чітко бачимо, що небесний Отець  обрав Діву Марію не через те, що вона була відомою особою шляхетного роду, винятковою, цілком не подібною на інших жінок. Тоді чому Він обрав саме її? Тому що Він милосердний і обираючи земну матір для Ісуса Він керувався Своїм милосердям.
Подібним чином Він має справу також з нами – Він до нас милосердний, многомилостивий, довготерпеливий. Отож, шукаючи відповідь на питання: «Чому Бог обрав Марію», нам, радше слід звернути увагу на її відповідь ангелу, котрий приніс їй звістку про те, що вона народить Спасителя світу від гріхів. Пригадаймо, що вона промовила ангелові у відповідь. Це чудові слова: «Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!» (Луки 1:38). Іншими словами – Марія була готова цілковито впокоритися Богові і Божій волі і служити Богові. Для цього їй слід було покластися на Бога без жодного сумніву, віддати себе без вагання в Божі руки.
Виняткової уваги заслуговує палка віра Марії і її покладання на Бога. Євангеліст Лука каже, що Марія цілковито впокорилася Божій волі. Вона зробила це, навіть не розуміючи, як слід усього, що з нею сталося і того, що буде далі. Про її побожну поведінку свідчать  слова: «Я – Господня раба…». 
У Євангелії є кілька місць, які кажуть нам про виняткову побожність Марії та її послух Богові, надто, коли йшла мова про Ісуса та Його служіння щодо викуплення людства від гріхів, диявола і смерті. Марія, як говорить Біблія – «зберігала ці слова у серці своїм і розважала над ними», тобто щиро замислювалася над ними. Так само повинні робити і ми, слухаючи Боже Слово – радо приймати його і роздумувати над ним, зберігати його у своєму серці.
Ще одна дуже важлива риса Марії така – вона скеровувала людей до Христа-Спасителя.  Вона казала людям: «Зробіть усе, що Він вам скаже!» (Івана 2:5). Марія не привертала зайвої уваги до себе. Без сумніву, вона не була б втішена тим, яку увагу привертають до неї багато людей нині і яке місце у справі спасіння та вічного життя їй приписують. Чому? Тому що їй було досить тієї безмежної Божої ласки, якою обдарував її небесний Отець. Її дитина, зачата від Святого Духа, виплекана нею – була не просто дитям – вона була Сином Божим, Спасителем і Викупителем усього людства, а також і її самої. Милосердний Господь так щедро поблагословив Марію, що її ім’я впродовж двох тисячоліть передається від покоління до покоління.
Дорогі брати і сестри, вшановуючи  Діву Марію, Християнська Церква називає її Богородицею і благословенною. Тож будьте і ви завжди готові наслідувати приклад її палкої віри, послуху, покори та побожності. Подібно до неї, не кажіть Богові: «Господи, подивись, що я зробив!», а натомість кажіть: «Господи, ось я стою перед Тобою, як Твій покірний слуга – дякую Тобі за Твою ласку і милосердя,  прощення і спасіння, пошли мене!».

Нашому єдиному Господу і Спасителеві Ісусові Христові, разом з Отцем і Святим Духом віддаймо всю шану, славу і поклоніння нині і повіки вічні. Амінь!

Немає коментарів: