Текст проповіді: Луки 21:33 Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої!Благодать вам та мир від Бога Отця нашого, і Спасителя нашого Ісуса Христа,
Дорогі у Христі брати і сестри,
Після того, як учні Ісуса розповіли Хомі про воскреслого Спасителя, він не повірив, бо вважав, що мусить побачити Його на власні очі. Відтоді до тих, хто постійно сумнівається, пристав вислів – «Хома невіруючий». Відома така приказка: «Краще один раз побачити, ніж тисячу разів почути». В багатьох випадках можна погодитись з цими словами, але не завжди. В житті нерідко трапляється так, що ви будете довго щось пояснювати комусь, але людина зрозуміє лише тоді, коли на власні очі побачить те, про що ви говорите. Втім, для більшості людей слова також дуже важливі і вони легко вірять почутому. Словами можна передати те, що не здатне передати зображення. Ви можете довго дивитися на фото невідомої людини і здогадуватися, якою вона була чи є, але справжнє уявлення про людину у вас складеться лише після того, як ви почуєте про неї від інших чи самі пізнаєте її. Слова – це не порожній звук. Вони можуть втішати і засмучувати, підбадьорювати і пригнічувати. Словами можна повернути людину до життя, або ж поранити і навіть вбити її. Слово – це могутня зброя. А Слово Боже наділене великою владою і могутністю.
Коли ми дивимось на зображення розіп’ятого на хресті Ісуса Христа, це викликає в нас, як християн, котрі добре знають ціну свого спасіння, особливі почуття. І коли ми чуємо слова Спасителя: «Прощаються тобі твої гріхи» – то все наше єство переповнюється невимовною вдячністю і радістю. Певність слів залежить від того, хто їх промовляє. Не в усіх словах ми можемо знайти певність. Не кожному слову ми можемо довіряти. З власного досвіду ми навчені піддавати сумніву слова, які ми чуємо від багатьох людей довкола нас. Вони, надто політики, з легкістю роздають обіцянки і не дотримують їх. Людські слова часто розходяться з ділом. Деякі люди без вагань відмовляються від власних слів, навіть якщо вони були промовлені в присутності свідків. Словами граються і маніпулюють. Так роблять чимало людей у світі, так нерідко робимо ми самі.
Такими є людські слова… Зовсім інша річ – Слово нашого Господа. Воно цілковито відрізняється від людського. Це Слово святого, всемогутнього, вірного, правдивого, справедливого, милосердного і люблячого Бога. Його слову притаманні риси, яких ми не знайдемо в людських словах. Його Євангеліє є силою Божою на спасіння (Рим.1:16). Біблія каже: «Бог правдивий, а кожна людина неправдива…( Рим.3:4), «Бог не чоловік, щоб неправду казати, і Він не син людський, щоб Йому жалкувати. Чи ж Він був сказав і не зробить, чи ж Він говорив та й не виконає?» (Чис.23:19 ) Отож, ми можемо завжди з певністю покластися на Слово живого Бога. Ми не можемо покладатися на власні почуття та емоції. Але ми можемо без жодного сумніву довіритись Божому Слову, надто в питаннях, які стосуються спасіння, прощення гріхів і вічного життя.
На сторінках Святого Писання ми не раз зустрічаємось з описом такої грандіозної споруди, як Єрусалимський храм. З історії ми довідуємось про інші дивовижні витвори людських рук, які вражали і вражають своїми розмірами. Таких речей чимало є довкола нас сьогодні. Але подивімось, що говорить в нинішньому тексті Ісус? Він каже, що все минеться, минеться велич витворів людських рук, минуться навіть земля і небо, не минуться лише Його слова. Він говорить про останні часи.
Дорогі у Христі, під час Адвенту ми говоримо про прихід Ісуса Христа у Різдві і очікування Його другого приходу під час Останнього суду. Зі Святого Писання ми дізнаємось про подробиці цієї нечуваної події. Пророк Ісая каже: «І небесні світила усі позникають, а небо, як звій книжковий, буде звинене, і всі його зорі попадають, як спадає оте виноградове листя, й як спадає з фіґовниці плід недозрілий!...» (Ісаї 34:4) Лише уявіть – в одну мить день обернеться в морок і впадуть усі небесні світила! Бог не повідомляє нам, коли це станеться. Він лише каже, що ця виняткова подія одного дня відбудеться. Апостол Петро говорить: «День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мине, а стихії розпечені рунуть, а земля та діла, що на ній, погорять...» (2Петра 3:10). Водночас Апостол Павло зазначає, що цей день буде днем визволення для дітей Божих. Він каже: «…створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих». (Рим.8:21). Це втіха для нас, а також для всіх, хто вірить в Христа, як Свого єдиного Господа і Спасителя, хто покладається на Нього, хто з певністю тримається Його, як єдиної правди, як єдиної дороги, котра веде до Царства небесного. Вони не загинуть, а будуть визволені! Вони знають, що вірний Господь дотримає Свою обітницю, так само як Отець дотримав іншу обітницю і послав на землю Свого Сина, щоб ми спаслися. Вони впевнені, що Слово Живого Бога щодо їхнього спасіння буде дотримано, бо Христос сам каже: «Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої!»
Ось чому ми з радістю очікуємо Христового приходу, нового неба і нової землі, в яких перебуватиме Божа правда і не буде гріха та його жахливих наслідків (2Петра 3:13). А наслідки ці настільки страшні, особливо нині, що віруючі, почасти підносять руки до неба і просять, щоб День Господнього Суду настав якнайшвидше. Натомість Бог виявляє довготерпіння. У нього є поважна причина бути терплячим до нас, до всіх грішників. Написано: «Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття» (2Петра 3:9).
Тим, хто шукає відповіді на питання – «Коли час спасіння?», Бог відповідає: – «Нині, зараз, впродовж вашого земного життя, коли ви чуєте Моє Слово, коли ви у Євангелії чуєте голос Мого Сина, який закликає грішників до каяття». Отож даний нам Богом час нашого земного життя – це і є час нашого спасіння. Тому апостол Павло говорить: «Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння!» (2Кор.6:2). Після смерті нічого змінити і поправити вже не можна.
Лука говорить, що Слова, обітниці нашого Господа не минуться ніколи! Пророк Ісая радісно проголошує: «Трава засихає, а квітка зів'яне, Слово ж нашого Бога повіки стоятиме!» (Ісаї 40:8). Тому ми впевнені, що сповняться Христові слова щодо нашого вічного життя: «Я живу і ви будете жити!» (Івана 14:19), Спаситель запевняє нас: «Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, ЖИТТЯ ВІЧНЕ ТОЙ МАЄ, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя» (Iвана 5:24), «Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, ТОЙ МАЄ ВІЧНЕ ЖИТТЯ, і того воскрешу Я останнього дня..» (Iвана 6:54).
Дорогі брати і сестри, пам’ятайте, що Господь піклується про вас і піклуватиметься далі – це Його тверда і певна обітниця, Його слова НЕ МИНУТЬСЯ, що б не сталося! Вони запевняють нас у прощенні гріхів і спасінні через віру в Того, чий гріб на третій день спорожнів, Хто воскрес, вознісся і сидить праворуч Отця, керуючи всім. Вони запевняють, що через віру в розіп’ятого і воскреслого Викупителя ми зодягнені в одежу Його праведності, в котрій можемо сміливо стояти перед небесним Отцем. В День Останнього суду пролунають втішні для кожного з нас Слова Божі про Божого Агнця: «Він віддав своє життя як викуп за багатьох і виконав Закон замість них». Кожен, для кого Христос був і є єдиним Господом і Спасителем почує слова, які Він промовив розбійникові на хресті і паралітикові: «Прощаються тобі твої гріхи! Ти будеш зі Мною в раю!» Ці слова важать для нас більше, ніж усе, що ми можемо бачити на власні очі і уявити. Вони можуть покріпити нашу віру в хвилину сумніву чи коли життя видається важким і біль нестерпним. Вони знову і знову даруватимуть нам втіху у випробуваннях і стражданнях. Це слова вічного і всемогутнього Бога. Це слова, котрі не минуться, навіть якщо минеться все….
Пильнуйте, стійте у вірі, будьте мужні, будьте міцні, хай все серед вас робиться з вірою та любов’ю! Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар