суботу, 7 грудня 2019 р.

Шукайте ж найперше Царства Божого! (нарис проповіді)

Текст проповіді: Євангеліє від Луки 17:20-30
20 А коли фарисеї спитали Його, коли Царство Боже прийде, то Він їм відповів і сказав: Царство Боже не прийде помітно,  21 і не скажуть: Ось тут, або: Там. Бо Боже Царство посеред вас!*  22 І сказав Він до учнів: Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Людського, та не побачите...  23 І скажуть до вас: Ось тут, чи: Ось там, не йдіть, і за ним не біжіть!  24 Бо як блискавка, блиснувши, світить із одного краю під небом до другого краю під небом, так буде Свого дня й Син Людський.  25 А перше належиться багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього...  26 І, як було за днів Ноєвих, то буде так само й за днів Сина Людського:  27 їли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли Ной увійшов до ковчегу; прийшов же потоп, і всіх вигубив.  28 Так само, як було за днів Лотових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;  29 того ж дня, як Лот вийшов із Содому, огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив.  30 Так буде й того дня, як Син Людський з'явиться!

Мир вам у Христі Господі нашім!
Дорогі брати і сестри,

У Євангелії від Матвія Господь говорить: «Шукайте ж найперше Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться». (Матвія 6:33). У Господній молитві ми молимось: «Нехай прийде Царство Твоє…». В поясненні до цього прохання Господньої молитви Мартин Лютер у своєму Катехизисі каже: «Що таке Царство Боже? Це власне саме те, про що ми довідалися з Символу віри – що Бог послав Свого Сина Ісуса Христа, нашого Господа, у світ, щоб викупити нас від влади диявола і привести нас до Себе, і щоб Він міг панувати над нами, як Цар праведності, життя і визволення від гріха, смерті і зіпсованої совісті, для чого Він також дарував нам Свого Святого Духа, Котрий повинен принести нам все це через Його святе Слово, а також Своєю силою просвітити нас і зміцнити у вірі» (Лютер, ВК, 2-ге прохання Господньої молитви).
Євангелист Лука розповідає, як одного разу фарисеї запитали Ісуса Христа про Царство Боже. Вони хотіли знати, коли воно настане. Природно виникає питання: «Чи ми, коли молимось Господньою молитвою «Нехай прийде Царство Твоє…», добре знаємо про що просимо Бога?» Адже просити у Всемогутнього Бога те, про що не знаєш, може бути небезпечно, чи не так?  Отож  ми, покладаючись на Бога, просимо, щоб Його Царство прийшло до нас, бо твердо віримо, що Боже Царство є для нас добром. 
Ісус дає нам кілька підказок щодо того, яке саме Царство Він нам дає. Ми не запроваджуємо його власними зусиллями. Запроваджене людськими зусиллями не може тривати довго. Ви можете бути дуже заможними, дуже розумними, дуже хитрими, але не зможете контролювати цілий світ. Натомість Царство Боже приходить від Бога, Його утримує та керує ним Бог. Спаситель каже, що це Царство є посеред нас, воно в наших серцях і душах! Отож марно шукати його у величних церковних спорудах та оздоблених прикрасами вівтарях.  Воно приховане і водночас поруч нас. Для того, щоб Боже Царство належало нам – нам потрібна спасенна віра в Ісуса Христа.  Отож якщо ви вірите, що Ісус Христос є Сином Божим, вашим єдиним Спасителем та Викупителем – тоді Царство Боже справді належить вам.
Лука також говорить про другий прихід Христа, його ознаки і нашу готовність до нього. Деякі люди, наполегливо прагнуть відігнати від себе думку про смерть, намагаються не думати про неї. Вони їдять, п’ють, женяться, виходять заміж, купують, продають, будують, аніскільки не переймаються метою їхнього існування в цьому світі. Вони просто пливуть за течією… Так само було за часів Ноя та Лота. І що сталося? Зненацька прийшла біда і забрала їхні життя. Людей було покарано  за аморальність та безбожність. Вони не слухали, що казали їм Божі пророки, котрі звіщали їм Боже Слово, закликали їх до каяття та віри. Це нагадує нам про те, що може статися з кожним, хто відкидає Бога та Його Слово – його також чекатиме доля покараних в часи Ноя та Лота. 
Сьогодення не надто відрізняється від старозавітних часів. Подібно до людей давньої минувшини, нині ми також живемо під загрозою смерті. Однак, Бог запевняє нас, що кожен, хто перебуває у Його Слові, вірує в Сина Божого – буде спасенним і матиме вічне життя. На їхню голову не впаде кара за гріх, і коли невблаганна смерть забере їхнє земне життя – вони будуть з Богом. Під час Судного дня Спаситель підійме їх з їхніх гробів і  привітає у Своєму Царстві.
Це Царство вже нині серед нас, якщо ми віримо в Христа. Бог заховав його для нас на сторінках Святого Писання, у воді Святого Хрищення, у Його правдивих Тілі та Крові в Господній вечері. Слова Спасителя мають могутню силу, яка утримує нас у вірі і приводить до Його Царства. Впродовж свого земного життя ми вчимося довірятися Богові. Без цієї довіри, без цілковитого покладання на Нього ми ніколи не побачимо, як невимовно багато Він може і хоче нам дати, як Він прагне допомогти нам і поблагословити нас. 
Від Нього ми отримали Велике доручення – долучатись до поширення Його Царства через підтримку проповідування Його Євангелія. Своїми пожертвами Богові кожен із вас долучається до поширення Божого Царства.  З вдячності Богові ви даєте Йому свою пожертву, знаючи, що Він, як і завжди, буде опікуватись вами. Хай ваша пожертва завжди буде щирою. Хай ніхто з вас ніколи не думає таким чином: хто заможніший, хай він дає Богові, це його обов’язок, а не мій.  Пам’ятаймо, що Господь дає хліб насущний кожному. Отож нехай кожен дає так, як підказує йому його серце. Спаситель каже, що давати – блаженніше, ніж брати. (Дії 20:35).  Щоб давати – потрібна довіра Богові і покладання на Нього. Без довіри – нема надії. Без віри догодити Богові неможливо. І коли ми бачимо, що Бог віддав заради нас Свого Однородженого Сина – ми вчимося покладатися на Нього без жодного сумніву.
Пророк Малахія  говорить: «Принесіть же всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте…,  чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір?» (Малахії 3:10). Бог не обмежує наші пожертви десятиною. Він вчить нас дивитися на щедрість Його благодаті і любові до нас. Він дав нам усі 100 відсотків своєї любові, своєї доброти та щедрості. Він не сказав: дам вам 10%, а решту 90% дістаньте самі. Небесний Отець Бог зробив для нашого спасіння усе на 100%!  Син Божий помер за нас і викупив нас від влади гріха, диявола і смерті. Ось чому ми можемо щодо нашого спасіння без жодного сумніву покладатися на Нього.
Дорогі брати і сестри, Царство Боже є посеред нас, всередині кожного з нас. Його настановив Господь Святий Дух, коли привів нас до рятівної віри в те, що Однороджений Син Божий є нашим єдиним Спасителем і Викупителем. Довіртесь Богові і вчіться давати Йому так, як Він дав і дає вам. Покладіть свої тягарі на Христа праведного. Пильнуйте! Очікуючи Його приходу у Різдві і Останнього дня, моліться: «Прийди, Господи Ісусе!»

Спасителеві нашому Ісусу Христу разом з Отцем і Святим Духом віддаймо всю шану, хвалу і поклоніння нині і повіки. АМІНЬ! 

Немає коментарів: