вівторок, 25 квітня 2017 р.

До 500-річчя Реформації

МАРТИН ЛЮТЕР  «ЗАСТІЛЬНІ  БЕСІДИ»
Що саме слід шукати в Біблії, і як варто вивчати Святе Писання

Найвищою наукою в богослов’ї є пізнання Христа. Це не повинен соромитись пізнавати ані учень в учителя, ані учитель в учня. І якщо я можу бути поблажливим до свого друга, то наскільки поблажливішим до мене є Христос! Коли диявол спрямовує мене до Закону, то я – засуджений, та коли Христос забирає мене від Закону до Євангелія і Божої обітниці, то я – вільний і праведний. Тому Петро у своєму величному вислові каже «Щоб зростали в благодаті і пізнанні Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа» (2 Петра 3:18), – не в пізнанні діалектичних або якихось інших мистецтв, оскільки ви вже виправдані , а в пізнанні Христа. Проти цього спрямована найвища майстерність диявола, мета якої – затьмарити в нас це пізнання, аби врешті-решт сталося так, що якомусь другові ми довірятимемо більше, ніж Христові.



понеділок, 24 квітня 2017 р.

Аудіопроповіді_Неділя Хоми (Івана 20:19-31)

До 500 річчя Реформації


Дарунок Української Лютеранської Церкви до 500-річчя Реформації Церкви під проводом Мартіна Лютера - п'ять томів творів Лютера і десяток коментарів до книжок Святого Писання із серії "Народна Біблія". Унікальні книги побачили світ завдяки сприянню фундації "Лютеранська спадщина" (США), невтомній праці перекладачів - Єпископа УЛЦ В.Горпинчука та пастирів УЛЦ, редакторів, друкарів та видавця. Soli Deo Gloria!

неділя, 23 квітня 2017 р.

Проповідь Божого Слова - 1 Неділя по Великодню

НЕ БУДЬ НЕВІРУЮЧИЙ, АЛЕ ВІРУЮЧИЙ!
Текст проповіді: Івана 20:19-31
19 Того ж дня, дня першого в тижні, коли вечір настав, а двері, де учні зібрались, були замкнені, бо боялись юдеїв, з'явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них: Мир вам! 20 І, сказавши оце, показав Він їм руки та бік. А учні зраділи, побачивши Господа. 21 Тоді знову сказав їм Ісус: Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю! 22 Сказавши оце, Він дихнув, і говорить до них: Прийміть Духа Святого! 23 Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються! 24 А Хома, один з Дванадцятьох, званий Близнюк, із ними не був, як приходив Ісус. 25 Інші ж учні сказали йому: Ми бачили Господа!... А він відказав їм: Коли на руках Його знаку відцвяшного я не побачу, і пальця свого не вкладу до відцвяшної рани, і своєї руки не вкладу до боку Його, не ввірую! 26 За вісім же день знов удома були Його учні, а з ними й Хома. І, як замкнені двері були, прийшов Ісус, і став посередині та й проказав: Мир вам! 27 Потім каже Хомі: Простягни свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади до боку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий! 28 А Хома відповів і сказав Йому: Господь мій і Бог мій! 29 Промовляє до нього Ісус: Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували! 30 Багато ж і інших ознак учинив був Ісус у присутності учнів Своїх, що в книзі оцій не записані. 31 Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім'я Його!

Христос воскрес! Воістину воскрес!
Мир вам у воскреслім Господі нашім Ісусі Христі!
Дорогі брати і сестри,

Першу неділю після Великодня ще називають Неділею Хоми… Саме про цього апостола Ісуса Христа, його сумніви і сповідання віри в Спасителя йдеться у Святому Євангелії, яке ми щойно чули.  Іван розповідає, як увечері після воскресіння Спаситель прийшов до помешкання, в котрому зібралися Його, охоплені безпорадністю учні… Він прийшов до своїх, до тих, кого щиро любив, кому завжди бажав добра, котрі, як ніхто інший потребували Його в той час.  
Після розп’яття Ісуса, Його учні нагадували отару наляканих і розгублених овець, в яких відібрали пастиря… Їх скував страх. Вони панічно боялися, що їх знайдуть і схоплять. В той час вони чи не найбільше потребували порятунку, розради і захисту. Навіть звістка Марії про воскресіння Ісуса не могла вивести їх зі стану заціпеніння і страху!  Пригадаймо, що в неділю вранці воскреслий Ісус сказав Марії, яка прийшла до Його гробу: «Йди до братів Моїх та їм розкажи…».  Немає жодного сумніву в тім, що Марія виконала наказ воскреслого Спасителя і розповіла учням, що Він воскрес. І якою ж була реакція учнів? Їй не повірили. Не повірили також іншим жінкам, які приходили, щоб намастити Ісусове тіло пахощами.  Про це говорить євангеліст Марко (Марка 16:13). Чому? Тому що до того, що казала жінка, в ті часи ставилися з великою підозрою. Та саме  жінок, яким не вірили, яких нерідко зневажали, Господь вибрав за перших свідків Свого воскресіння!  Святий Павло каже: «27 … Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і немічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне, 28 і простих світу, і погорджених, і незначних вибрав Бог, щоб значне знівечити…» (1Кор.1:27-28).
Євангелист Іван свідчить, як саме Ісус, як Добрий Пастир, піклувався про своїх нажаханих овець. Написано: «з'явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них: Мир вам!»… Які чудові і втішні ці слова! Зовсім недавно ми всієї церквою молилися за мир в Україні. Ми молимось за це постійно. Серед негараздів, страждань, розчарувань і болю сьогодення ми добре розуміємо, що ніхто і ніщо не може дати нам правдивого миру, окрім нашого Господа. Нині ми стоїмо на порозі великих змін. І якщо ми хочемо жити в країні, де шанується Боже Слово, Заповіді Божі, діє справедливість, чиниться добро, гамується зло, – нам слід засукати рукави і братися до роботи. Ця праця важка і потребуватиме щоденних молитов, терпіння, поту і неймовірних зусиль. Та з Божою поміччю вона принесе добрі плоди.
Дорогі брати і сестри, Своїми словами «Мир вам» Спаситель милостиво запевняє учнів і нас у тім, що ворожнеча між людьми і Богом скінчена, бо Він заплатив для цього  необхідну ціну за їхні і наші гріхи і воскрес з мертвих. Прийшовши до учнів, Він заспокоїв і втішив їх Своїми словами «Мир вам». Однак відразу по тому Він  негайно перейшов до справи і сказав учням, що на них чекає важка, виснажлива, сповнена випробувань, але благословенна праця проповідування Його Євангелія. Він промовив до них: «Як Отець послав Мене, так Я вас посилаю! 22 Сказавши оце, Він дихнув, і говорить до них: Прийміть Духа Святого! 23 Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються!»
Ми бачимо, як Ісус дає учням зрозуміти, що Він хоче, аби через служіння Його Слова і Таїнства світові проголошувалось прощення та відпущення гріхів, яке Він милостиво дарує  грішникам через віру в Нього. Саме це і є головним завданням Його церкви на землі – проголошувати Євангеліє і доносити Добру Новину про прощення гріхів. Натомість сьогодні церкві нерідко приписують риси та функції, котрі належать насамперед суспільним та державним інституціям, вимагаючи від неї виконання різноманітних соціальних завдань та проектів. Мусимо зазначити, що Церква віддавна піклується про доброчинність та благодійність, однак головне її завдання інше. Про нього, цитуючи слова Ісуса Христа, Євангеліст Марко говорить: «Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!» (Марка 16:15).  Зауважмо, що ці слова Христа звучать не як зауваження, а як наказ!
Виходячи з головного завдання Церкви і Великого Доручення нашого Господа, я кажу вам: «Христос воскрес із мертвих тому що Отець прийняв Його досконалу жертву за гріхи людства, принесену на Голгофі. Він живе! Ваші гріхи прощено! Заради Христа Божий присуд вам такий: «Не винен!»  Однак є одна проблема.  Не зважаючи  на те, що Христос помер і воскрес для нас і для нашого спасіння, люди нерідко живуть так, наче це неправда?  Вони не хочуть віддати Спасителеві свої серця і своє життя. Вони вперто бажають далі ходити у темряві і жити у гріхові… Вони вважають, що Ісусовий дарунок милосердя, любові і прощення є надто малим дарунком для них.  Як вони помиляються! Якими жахливими є наслідки цього!
Ми також можемо думати подібним чином. Це трапляється тоді, коли в нашому житті немає каяття і сповіді, коли ми не думаємо, як слід, про Божі заповіді, не відчуваємо сорому за свої провини і не благаємо Господа про прощення. Це також стається тоді, коли ми нехтуємо Христовими заслугами і Його милосердям, відкидаючи їх, і покладаючись на власні заслуги. Це буває тоді, коли ми переконуємо себе, що ми є добрими людьми, що наші провини менші від провин інших, коли ми невдячні, постійно невдоволені тим, що маємо, і нарікаємо на щось і на когось, нехтуємо слуханням Божого Слова, молитвою, участю в Богослужіннях, у Господній вечері. В усіх цих випадках ми поводимось, як Хома невіруючий і ставимо перед Богом вимоги, а відтак грішимо. Натомість за всі ці і подібні до них речі, нам слід просто покаятись перед Богом і благати про Його милосердя і прощення.
А тепер ще раз погляньмо яким незбагненним дарунком є Божа любов до нас! Перш ніж ми каятимемось, благатимемо про прощення і молитимемось – Христос вже відповів на наші молитви.  Він зробив це, досконало виконавши Закон за нас і померши за нас на хресті. Він відповів, пославши у світ своїх апостолів, своїх учнів, щоб вони звіщали Його Євангеліє і робили людей Його учнями, охрищували  людей в ім’я Триєдиного Бога, проповідували світові Христа розп’ятого і воскреслого на третій день, закликаючи до каяття і проголошуючи в Його ім’я прощення та відпущення гріхів. Господь відповів, покликавши до служіння пастирів, щоб вони проповідували Слово Боже, здійснювали Таїнства, проголошували відпущення гріхів в Його ім’я, підбадьорювали і втішали Його Словом інших.
Головне завдання Христового служителя, – доносити до вух слухачів Євангеліє – Добру Новину Ісуса Христа про прощення гріхів, життя і спасіння в ім’я розіп’ятого і воскреслого Спасителя. І коли хтось відкине це послання під час життєвих випробувань, знехтує ним, зневажить Христові муки, страждання і смерть, легковажить своїми гріхами, той мусить знати, що цей шлях веде до загибелі.  Тому душпастир покликаний також звіщати грішникам Закон, належно розрізняючи його і Євангеліє.
Дорогі  брати і сестри, припадімо до Христа, так, як це зробив Хома, покаявшись у невірі і сумнівах. Визнаймо Його за Свого єдиного Господа і Спасителя! Принесімо Йому свої зламані і впокорені серця, щоб почути найсолодші і найвтішніші слова Його прощення. Прославмо цей день молитвою хвали і подяки Богові, приймаючи Його благословенний дарунок миру і Його правдиві Тіло і Кров у Господній вечері на відпущення гріхів і зміцнення віри.  Віруйте в Христа Викупителя, Сина Божого, щоб, віруючи в Нього, ви життя мали в Ім'я Його!
Залишайтеся з Божим миром. Ваш Господь воскрес! В Його ім’я ваші гріхи прощено! Ваш Спаситель проголошує це вам у Своїй Церкві. Йому одному, разом з Отцем і Святим Духом, належить вся слава, честь і поклоніння – нині і повіки. Амінь! 

субота, 22 квітня 2017 р.

До 500-річчя Реформації

Відмінність між Біблією та іншими книгами

«…Святе Писання переповнене божественними дарами і чеснотами, а всі поганські книги нічому про віру, надію і любов не навчали, та й робити цього вони не мусили, — натомість поганські книги розглядають лише теперішнє, яке можна відчувати і охоплювати та осягати розумом. Але щодо того, щоб довіряти Богові та надіятися на Господа - такого там немає. Так, лише з Псалтиря та Книги Йова ми повинні побачити, як обидві ці книги розглядають віру, надію, терпеливість і молитву. Коротко кажучи, Святе Писання - це найвища і найкраща книга Божа, повна втіхи в усяких випробуваннях. Бо ж вона навчає про віру, надію і любов зовсім по-іншому, ніж це може побачити, відчути, осягнути та пізнати розум. І коли приходить біда, то ця книга навчає, як повинні сяяти чесноти, і що після цього бідного, жалюгідного життя є інше, вічне життя».

Мартин Лютер, "Застільні бесіди"

До 500-річчя Реформації

ПРО СВЯТЕ ПИСАННЯ
Для того, хто вірує і тримається Христового Слова, - небеса відкриті, а пекло замкнене, диявол ув'язнений, гріхи прощені, і сам він є дитям життя вічного. Саме цього і навчає вас ця книга Святе Писання, на відміну від жодної іншої книги на землі.

Мартин Лютер, твори, WA 48:155

До 500-річчя Реформації

Дарунок Української Лютеранської Церкви до 500-річчя Реформації Церкви, розпочатої Мартіном Лютером - 5 томів творів Лютера українською мовою! Книжки видані завдяки сприянню фундації "Лютеранська спадщина" (США). Перекладач - Єпископ УЛЦ В'ячеслав Горпинчук. Soli Deo Gloria!

ДО 500-РІЧЧЯ РЕФОРМАЦІЇ (ЕССЕ)

Погляд на Реформацію конфесійного лютеранства.

Проповідь Божого Слова. 12 літній Ісус у храмі (Луки 2:41-52)

Проповідь Божого Слова. Богоявлення (Матвія 3:13-16)

Проповідь на Обрізання Господнє (Луки 2:21)

Аудіопроповіді. Різдво Христове (Ісаї 9:5)

Проповідь на Святий вечір (текст - Луки 2,7-11)

Туди, де пастухи вклонитися прийшли

Text: Jaroslav Vajda, 1919-2008 Tune: Carl F.Schalk, 1929, Український переклад і виконання Тараса Коковського

Мале містечко Віфлеєм

Л.Х.Реднер, 1868 Ф.Брукс, 1868 Український переклад і виконання Тараса Коковського.