Коли мова заходить про церковну музику, тут також існує суперечка про красу. Я б сказав, що поп-музика в християнській формі, безумовно, зазнає невдачі щодо краси, але є й інша сфера, де вона зазнає невдачі. Церковна музика не просто красива, – вона служить Божому Слову. Дуже багато видів сучасної християнської музики невдалі не тільки за звучанням, але й за змістом. Скільки разів ви можете співати про те, що ви самі хочете зробити для Ісуса, або про те, що Він ваш найкращий друг, улюблений чи ще щось? Скільки разів ви можете співати про те, що Ісус був поруч вас у важкі часи і приведе вас до щастя чи успіху? Невдача тут полягає не в тому, щоб просто бути красивим, а в тому, щоб точно передати зміст за допомогою церковної пісні. Ось у чому проблема. Ми боремося не за естетику, як таку, а за вірну і благородну пісню, гідну голосів усього народу Божого і вух Господніх.
Чи багато музичних творів сучасних християнських виконавців витримали б конкуренцію зі світськими виконавцями? Напевно, небагато. Справа не в тому, що звук під час поклоніння Богові став дзеркальним відображенням того, що ми чуємо в наших навушниках, а в тому, що він навіть не такий гарний, як плейлист у навушниках. Навіть гірше, – ми отримали імунітет проти справжньої церковної музики з надійним Божим посланням, і те, що заповіли нам наші попередники, стало чужим звучанням для людей, які постійно слухають сучасну християнську музику. Це не просто народна музика, яка замінила церковну пісню, – мова йде не про «народний інтер’єр», а про справжній і міцний зміст нашої пісні, про спів Богові саме того, що Він сказав нам у Своєму Слові.
Ми всі добре знаємо, що є сучасні автори та композитори, які продовжують цю традицію. Мова йде радше про тих, хто цього не зробив. Вони змушують нас співати про себе, свої почуття і емоції, а не про те, що Бог сказав і зробив, щоб врятувати і викупити Своє загублене творіння. Вони закликають нас бачити Бога в дрібницях і пропускати велике об'явлення світові Сина Божого, Його втілення і святе життя, Його хрест і порожній гріб. Вони звертаються до Бога звичними словами, які покликані допомогти нам відчути теплоту і розмитість у ставленні до Нього, коли між благоговінням і любов'ю немає жодного конфлікту. Не потрапляйте в пастку суперечок про рухомі стандарти, такі як краса чи змістовність, і залишайтеся стояти на міцному ґрунті Божого Слова і самого Євангелія. Цього достатньо, щоб будь-який уважний християнин міг сказати, що більшість того, що ми чуємо сьогодні з уривків гімнів і християнського саундтреку, негідне Бога і нас самих.
о.Л.Пітерс
