Показ дописів із міткою спогади. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою спогади. Показати всі дописи

неділя, 28 серпня 2022 р.

Юрій Шевельов. Спогади.Цитати.

Значна частина спогадів відомого українського мовознавця, науковця, славіста, історика, мистецтвознавця - з німецьким корінням - Юрія Шевельова (Шереха, Шнайдера) охоплюють події в Україні у довоєнний, воєнний і повоєнний періоди (йдеться про ІІ світову війну, частково про першу). Мереживо постатей, подій, описів поглинає зацікавленого історією, суспільними, політичними та мистецькими перипетіями читача. За давньою звичкою читаю "з олівцем" у руці, отож хочу поділитися з вами низкою цікавих думок та висловів автора. А їх там чимало, зокрема, несподіваних, гострих, різких, відвертих, актуальних, слушних. 

========================

Життя не було б життям, якби на нього не чатувала смерть.

Закон усякого суспільства - брехня і цензура на правду. 

З усіх свідчень про дійсність найоб'єктивніші, найнезаперечніші є свідчення мови.

Час, поняття часу не дані людині з самого початку. Їх треба відкрити, і це мусить зробити кожен для себе. Мабуть, позачасове сприймання себе і світу характеризує дитину. 

(Він) був дуже жадібний на людей у любив угризатися в кожного, поки не відкриє душі і думки...

В умовах суспільства, побудованого на несамовитій конкуренції і на прагненні прокласти собі шлях, знання інших у довкіллі (оточенні) дуже важливе, щоб знати кого і як можна використати.

Тоді лікарні ще мали елемент людяности, від якого тепер не залишилося нічого...

Переслідування євреїв у царській росії не було расове. Воно було виявом намагання знищувати всяку ІНШІСТЬ. 

Законом життя -принаймні поза родиною - є прокладати собі шлях безглядно, у випадку потреби топчучи інших.

Це був справді апокаліптичний вступ до доби ленінського тоталітаризму, до панування державної машини, що мала перемолоти мільйони живих і зданих мислити людей на угноєння. 

У людському суспільстві людина ніколи не була незалежною. Але віками плекано ілюзію незалежности, ілюзію пошани до іншого. В 20-му сторіччі для людини інші люди не існують. минув той час коли кожному казали добридень. Коли виходячи, і бачачи, що хтось іде за мною, я притримував двері для того другого. Якщо в мене розв'язався шнурок на черевику, щоб його зав'язати, я відходив убік, аби не перешкоджати іншим іти. Сьогодні ми кидаємо двері перед носом наступного, ми стаємо зав'язати шнурок посеред людського потоку. Інші не існують для мене. А це означає, що я не існую для інших...В основі всього лежить припущення неіснування інших, а значить неіснування мене самого.

Усі тіла маленькі. Відкриття 20-го сторіччя в том, що і мільйони людських тіл теж маленькі. Людина завжди вбивала, нищила. 

У сірому місті не випадало бути кольоровим, люди мали стати сірими...

В кожній людині є запас зла, який вона/він мусить витратити на зовсім випадкові об'єкти. І ніякі суспільні лади, ніякі системи виховання проти цього нічого не вдіють. 

Мова, якою говорять мільйони людей, не може бути некрасивою.

Чим сутужніше і скупченіше живуть люди, тим вони охочіше приймають заїжджих гостей, коли вони дістають великі помешкання - їхня гостинність зникає. 

Українськість найбільше промовляла до мене через європейськість. 

(Мати) шалено боялася за мене в ті часи, коли бути українцем стало державним злочином. 

Ніяка чесна праця не принижує людину.

Ми можемо мати задоволення і з того, чого не розуміємо, І не лише в музиці. Треба тільки доброї волі. 

Службовці повинні скласти іспит з української мови і культури (йдеться про українізацію у 20-х роках 20-го століття).

Освальд Шпенглер писав, що людина Заходу, Європи рветься догори, зводячи готичні собори і церковні дзвіниці, тоді як Азія розпросторюється по горизонталі. Радянські міста винищували те, що прагне вгору. 

Світ не зносить геніїв, в ньому панували й пануватимуть посередності...Радянський режим користався з під'юджування  посередностей проти талантів.

Система освіти була така, що засвоювали речі про літературу більше, ніж саму літературу.

Переклад не повинен бути буквальний...(Важливо) розуміти, що я перекладаю. 

Кожен сумлінний вчитель вкладає частину самого себе в учнів.

Смерть важить більше від усіх промов...

Радянська система виробила кілька метод вивертати людину нутрощами назовні.

Телефон чудова річ, коли всі його мають.

У радянській державі новини існують не тоді, коли вони сталися, а тоді, коли народові скажуть, що вони відбулися. 

(У війні для СРСР) усе було розраховане на безвартісність людського життя. Радянський Союз і цивілізація, честь і шляхетність - ці поняття не сполучаються.

Налітав на інакодумців, як молодий півник...

Тоталітарні режими мають блискучу здатність викорінювати цілі народи з історії…

Ляк породжує мовчання. Мовчання нависає над людською свідомістю й збільшує ляк.

Багато людей, особливо в націях, де сторіччя виробили рабську психологію, думають, що в складних обставинах, серед плетива заборон треба діставатися до мети задніми дверима, - я вірив у передні. 

Дрібні душі завжди вміють отруїти існування тим, хто стоїть вище від них. Уколи ліліпутів завжди бувають дошкульні. 

Заздрість властива багатьом акторам, можна сказати, що вона гніздиться в самій акторській професії.

Критерій справжнього високого мистецтва – робити глядачів щасливими.

В науці завжди є такі людці, які з наукою не мають нічого спільного.