Молитовні роздуми під час Великого Посту

Справжній піст не в тому, щоб м'яса не їсти і вина не пити, й на землю лягати - це може бути і в тваринній природі. Справжній піст - це, насамперед, душу очистити від поганих помислів і гріха, від усякої неправди та гніву...Вас же благаю, христолюбці, прийміть наказ і заповідь Господню, щоб не відступилися ви з дороги праведних. Зруштеся до доброчинного життя.
***
Не знають, що (деякі) просять (у Бога), як марнославці. Срібнолюбці урядувати бажають не за волею Божою, а за волею серця свого. 
***
Отак (часом) чинять родичі наші: дуже люблять тіла своїх синів, натомість душу їхню ненавидять. Як мовив святий Іван Золотоустий: бажають, щоб (сини) були багатими й славними у цьому світі, а на те не зважають, що вони будуть мучитися душею у майбутньому. Багато хто нині шукає слави, почестей, могутності, достоїнств цього віку тілесного, а не Бога і правди Його. Загибель душ дорого купують, а спасення й дарма не беруть. Є такі, що бачачи своїх синів у бідності, бідкаються і переживають, зітхають, а коли сини грішать у достатку - не журяться анітрохи. Справді, такі родичі люблять тіло (синів), а не їхню душу. 

Кирило Транквіліон, Учительне Євангеліє, Повчання у п'яту неділю посту.

Молитовні роздуми під час Великого Посту.

(Дивлячись на хрест Христа) пригадай, що через твої гріхи Син Божий віддав Себе на принизливу смерть, щоб тебе врятувати від вічної смерти.  І постраждав Безгрішний за грішну душу твою, щоб її визволити від геєнських мук і страждань. Тому бий себе в груди, многогрішна душе моя, і проливай сльози нестримно, бо через тебе Син Божий спійманий, зв'язаний, несправедливо засуджений, обпльований, осміяний, терновим вінцем увінчаний, в хламиду червону одягнений на збиткування, немилосердно до хреста цвяхами гострими прибитий, оцтом і жовчю невірною рукою напоєний. (Він) усе це заради тебе смиренно терпить. Зв'язує Себе, щоб ти був вільний від пут смерти. Осуджується, щоб тебе визволити від осудження...Терням вінчається, щоб твою голову прикрасити вінцем вічної слави. Оголюється, щоб тебе зодягти у світлу ризу безсмертя. Насміхання і безчестя терпить, щоб ти прославився і зазнав чести перед Божими ангелами...Вмирає за тебе, щоб ти не помер вічною смертю, але щоб жив життям безсмертним. У темний гріб кладеться, щоб тебе звідти відвести до світлого неба, щоб ти з Ним царював повіки. Заради того Син Божий на хресті був прибитий, щоб тобі принести вічне спасіння. Бо все, що лише маєш доброго від Бога - то через хрест і смерть Його Сина... (Він) виводить з пітьми гріха у світ слави Своєї, від смерти до життя..., до міста Бога живого, до Небесного Єрусалиму...

Кирило Транквіліон (1581-1646), Учительне Євангеліє, Повчання у Третю неділю Великого Посту.