Маймо правду Писання

Ви повинні мати інструменти Божого Слова, віри і сповідання, щоб не потрапити в пастку тих, хто обманює вас своїм інтелектом або мудрістю, відхиляючись від священного вчення, колись переданого святим.  Люди, які слухають проповіді, повинні добре знати Святе Писання і традицію Церкви, щоб розрізняти те, що вони чують...

Питання відсутності довіри в цьому світі не буде вирішене закликами до довіри. Натомість, це 
вимагатиме від нас знання фактів — історичних, політичних, культурних, теологічних та літургійних. Лише тоді ми будемо знати, хто говорить нам правду, а хто ні.  Єдиний, хто не може брехати - це Бог.  Він не може обманювати, так само як диявол не може говорити правду, не перетворюючи її на брехню.  Ми стоїмо посередині.  

Коли ми говоримо те, що сказав Бог, то говоримо незаперечну і вічну правду.  Коли ми говоримо правду диявола, то повторюємо його брехню. Випробовуйте духів. Це найкраща порада, яку нам дали. Майте правду Писань, мудрість природного закону та обізнаний і мудрий розум, щоб мати змогу випробувати те, що нам сказали.

о.Пітерс

Дорога до неба

Люди, що вмирають, - малі, молоді чи старі, - не стають небесними ангелами. Ангели існують самі по собі, як і праведні в Царстві небеснім. 

Не всі, що вмирають, потрапляють на небеса і на те у Бога є підстави. Ісус Христос сказав, що таких буде небагато (Матвія 7:14 Бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя (вічного), і мало таких, що знаходять її! ). 

Батьки, приятелі чи хтось інший можуть молитися за тебе, але вони не можуть  допровадити тебе на небеса. Ти, зі свого боку, можеш долучитися до Церкви, але саме лише членство в ній, як таке, не допоможе тобі потрапити на небеса. 

Священник може добре проповідувати Слово Боже, зокрема на твоєму похороні, але і він не може допровадити тебе на небеса. 

Ти можеш робити багато добрих справ, і це чудово, але покладання на них без живої віри в Спасителя не дасть тобі доступу до небес. 

То що нам потрібно ще аби набути небеса? Віра! Біблія каже, що догодити Богові без віри неможливо навіть з найкращими ділами.  

Існує лише один спосіб потрапити до небес - завдяки живій і нелицемірній вірі в Христа, що чинна любов'ю і добрими плодами. Господь сказав: "Я є дорога, істина і життя. Ніхто не приходить до Отця інакше, як через Мене." (Івана 14:6). 

Отож - кайся у своїх гріхах, сповідайся, люби, читай і шануй Слово Боже, молися, віруй в Сина Божого, як свого Спасителя і Викупителя, передай себе і все, що маєш, в Його руки, йди за Ним, тримайся благословінь свого Хрищення, радісно і вдячно приступай до Святого Причастя, покладайся на Христа з твердою вірою, знаючи, що Він міцно тримає тебе в Своїх руках. Його благодаті тобі  достатньо. Він запевняє: "Кожен, хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити і його Я воскрешу останнього дня". Довірся Христові, Його Євангелію і обітницям, Його святим ранам і пролитій за тебе і твої гріхи крові, і небеса будуть твоїми!

Правда і брехня

Брехня не стає правдою, хибне не стає правильним, зло не стає добром лише тому, що більшість людей з цим погоджуються. 

БУКЕР Т. ВАШИНГТОН

Душпастирські нотатки

Брехня, повторена безліч разів, стає подібною до правди, але ж не є нею і не може бути. За допомогою брехні диявол тримає людство в зневазі до Божого Слова і Божої правди про Спасителя. Диявол навмисно приховує від людей знання про Божу обітницю, що Насіння жінки розчавить голову змієві, що у Христі ми маємо прощення гріхів і визволення від влади диявола і гріха. І якщо людство ігнорує Бога, не довіряється Йому, не покладається на Нього – тоді диявол брехнею тримає його в темряві. Він прагне, щоб людство не знало, що в особі  розіп’ятого Христа ми маємо Викупителя і Спасителя, що входженням Сина Божого в царство смерті, де владарює сатана, проголошено Його перемогу над дияволом, гріхом та смертю. 

Царство мос-ке велике, але воно зведене на брехні. Царство сатани могутнє, але воно також стоїть на брехні, а тому перше і друге встояти не може. Своїми стражданням і смертю Ісус Христос проголосив і сповнив Божий суд проти сатани і його царства. Він виявив правду щодо Божої любові до нас і сповнив Божу обітницю, дану Богом грішному людству. Він спас нас, обмив наші гріхи Своєю святою кров’ю і визволив. У Своєму Євангелії Він постійно притягує нас до Себе і до Свого нового, вічного царства. Він забирає нас з цього зіпсутого світу і провадить до Свого царства, сповненого світла і життя з Богом, до Своєї духовної родини, до Своєї Святої Церкви.

ЦИТАТИ. ПІЗНАННЯ ІСТИН.

#віра #правда #Церква #омана

Ми вчимося розпізнавати фальшиві версії християнства. До тих пір, поки ми не знатимемо, що таке правдиве християнство, ми навряд чи зможемо боротися із загрозами щодо нього. Коли ми знайомі з засадничими істинами християнської релігії, тоді ми можемо протистояти поширеним викликам. Втім, немає нічого нового під сонцем, отож загрози правдивій вірі час від часу змінюватимуться, оскільки інтелектуальна мода змінюється з плином часу. 

Рольф Девід Пройс (рн.1953) - лютеранський душпастир

Тлумачення снів: правда і омана (Єремії 23:23-29)

Будуймо українську державу гідною!

Якщо ми будемо всім лестити, усім догоджати, не докорятимемо нікому, не помічатимемо у собі і довкола гріха та кепського, боятимемося підносити голос проти зла, лицемірства, негідного, - ми ніколи не пізнаємо правди, не зможемо в ній утверджуватись, плекати правдиві чесноти, щоб добро, справедливість, гідне і порядне були звичними рисами щоденого життя.  Розбудовуючи українську державу, завжди пам'ятаймо про це!

Чи Богові є діло, до тих, хто вважає себе віруючим і не йде до церкви?

У кожного з нас є знайомі, котрі вважають себе християнами і переконують в цьому інших, натомість не йдуть до церкви, не сповідаються, не причащаються, не моляться з віруючими спільною молитвою тощо. Що з цього приводу говорить Слово Боже? Насамперед, воно каже, що така людська поведінка Бога засмучує, бо Він бажає піклуватися про нас і робить це, зокрема через Свою Церкву. Відповідно до вчення Святого Писання віруючими є ті, що належать до спільноти віруючих, себто Церкви. Ця істина прослідковується в Писанні чітко та ясно. Церква - це насамперед, не будівля, а спільнота віруючих, зібраних довкола Слова Божого і запроваджених Христом Таїнств. Написано, що Церква є Тілом Христа, а ми у ньому є членами цього Тіла. Себто, якщо якийсь член тіла відокремлений - він не може існувати (як от рука, нога, голова, печінка, серце тощо), а разом з Тілом - він живе, існує, бо отримує в Тілі поживу для життя - живе Слово Господа, благословення Хрищення і Причастя. Звісно, можуть бути в житті випадки, коли ми не маємо можливості бути в церкві, однак такі речі є радше вийнятком. Натомість за звичайних обставин, коли людина з власної волі, з власного міркування тощо уникає Служби Божої, сповіді, Причастя, слухання проповіді, спільної молитви і подяки Богові - вона не є віруючою в правдивому сенсі цього слова, натомість Бог очікує бачити її саме там, де зібрані Ним разом Його діти - в Церкві. Віра  - це не свячення пасок раз на рік, не кроплення "святою водою" помешкання, не запалення зрідка свічок "за здоров'я та поминання", не принагідне сидіння в порожній церкві аби "поміркувати про вічне" наодинці, а повноцінна участь в служінні Церкви разом із викупленими, освяченими, прощеними, вдячними Богові за все Його дітьми, котрі горнуться і линуть до Христа, спраглі Його Слова, довіряються Йому і покладаються на Нього у спільноті братів та сестер у вірі.

Дорога, правда і життя (Івана 14:1-6)

Правда, що освячує (нарис проповіді)

Текст проповіді: Євангеліє від Iвана 17:11б-19
Святий Отче, заховай в Ім'я Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були! 12 Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Ймення Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призначеного на загибель, щоб збулося Писання. 13 Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою досконалу. 14 Я їм дав Твоє слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу. 15 Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого. 16 Не від світу вони, як і Я не від світу. 17 Освяти Ти їх правдою! Твоє слово то правда. 18 Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх. 19 А за них Я посвячую в жертву Самого Себе, щоб освячені правдою стали й вони.

Благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа!
Дорогі у Христі брати і сестри,

Одного разу римський імператор, остерігаючись наразитись на критику одного сенатора, суворо наказав йому під час чергового засідання сенату мовчати і не розголошувати правди. Сивочолий чоловік уважно вислухав наказ імператора і відповів: “Імператоре, але ж я, як сенатор, зобов’язаний говорити правду”. На що імператор відповів: “Затям, якщо говоритимеш правду – помреш”. Сенатор промовив: “Пане, я ніколи не збирався жити вічно на цьому світі. Тим більше я не хотів би жити за обставин, коли мене змушують не говорити правду”.
Той сенатор дійсно був хоробрим чоловіком, чи не так? Адже говорити правду у вічі людям, надто тим, хто при владі – справа нелегка. Проте, навіть можновладці потребують знати правду, навіть тоді, коли вони хочуть приховати її від інших. Для цього в давні часи при царях та імператорах тримали блазнів або юродивих, дозволяючи їм говорити правду. Щоправда, інколи за виголошення правди блазні позбувалися голови.
Мартин Лютер якось сказав, що Церква Христова є вустами Бога і її завданням є звіщати світові Божу правду, Боже Слово, не перекручуючи Його і не спотворюючи. У цій Божій правді повинні міститися належно розрізнені дві головні доктрини Святого Писання – Закон і Євангеліє.
Є така приказка – правда очі коле, надто коли йдеться про людські гріхи. Адже не всім до вподоби, коли їм докоряють за гріх. Про це добре знав Іван Христитель. Він закликав людей до каяття і відверто та прямо вказував грішникам на їхні гріхи, декому це дуже не подобалося. Врешті-решт, Івану стяли голову за це, але від виголошення правди не відмовився.  Не кожен відважиться на подібне. 
Святе Писання навчає, що Божі служителі, пастирі, проповідники Божого Слова, повинні проповідувати та виголошувати не байки, не вигадані людьми думки та припущення, а правду Божу, об’явлену Богом у Його Слові. Коли Ісус Христос був приведений до Пілата, то під час допиту Він сказав Пилатові, що Він: “на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду.» (Ів.18:37). Пилат у відповідь промовив слова, які увійшли в історію: «Що таке правда?”. 
У сьогоднішньому євангельському тексті Спаситель говорить, що єдина і незаперечна, вічна правда є одна – це об’явлене Богом світові Слово Боже про прощення гріхів, життя і спасіння у Христі. Для того, щоб люди могли пізнати цю правду, Бог послав у світ Свого Однородженого Сина. Написано:  «1Iван.5:20 …Син Божий прийшов і розум нам дав, щоб пізнати Правдивого, і щоб бути в правдивому Сині Його, Ісусі Христі. Він Бог правдивий і вічне життя!»  Слово Боже – це не лише незаперечна і вічна правда, але це ПРАВДА, котра:
• Є силою Божою на спасіння
• Створює віру
• Вберігає і утримує в цій вірі
• освячує
Біблія – більше, ніж просто книга правди, ніж просто “правда”. Біблія – це сама ПРАВДА, мірило вчення і життя. В одному з лютеранських гімнів є такі слова:
Безцінне Слово – Книга книг,
Натхнення і краса, –
Світильник вічного вчення
І шлях на небеса.

Правда Божого Слова проголошує світові послання Євангелія, яке дарує грішникам звільнення від влади гріха, диявола і смерті.
Коли Ісус Христос звертається до небесного Отця зі словами: “вбережи їх в Своє Ім’я”, то цим Він каже нам, що і після Його вознесіння Його Ім’я далі захищатиме всіх, хто вірує в Нього. Тому що “нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали” (Дії 4:12).
Сила Божого Слова – це наш надійний захист і прихисток.  Апостол Павло, наголошуючи на силі Христового послання світові, говорить, що Його Євангеліє – це “сила Божа на спасіння” (Рим.1:16), могутня зброя для наступу і оборони від нападів диявола. Звертаючись до віруючих, Павло каже, що для опору та боротьби з дияволом вони повинні озброїтись «шоломом спасіння, і мечем духовним, яким є Слово Боже” (Еф.6:17).
Слово Боже – живе, могутнє та діяльне! Наголошуючи на силі Божого Слова, Мартин Лютер зазначав, що воно – “справжня Сила Божа, яка заставляє диявола зазнавати мук, а нам, християнам дає втіху і поміч без міри”. Слово Боже – це єдина річ, яка має силу освячувати і дійсно робить це – вона освячує віруючих, їхнє щоденне життя, їхні думки та вчинки. Жодна інша річ не здатна цього робити!  Тільки правда Божа наділена цією владою та силою!
Ті, що вірять в Ісуса Христа, як Свого єдиного Господа і Спасителя – це святі,  виокремлені Богом для вічного життя і спасіння. Вони живуть у світі, але не належать до світу, що сповнений ненависті, заздрості, ворожості, гніву, гріха. Описуючи християн, невідомий автор, який жив у 2-му сторіччі по РХ писав: «Вони живуть в різних краях, але наче тимчасові мешканці. Вони приймають участь у цивільних справах разом з іншими, однак почуваються як іноземці. Будь яка чужина для них – рідна мати, а власна батьківщина наче чужина. Вони в тілі, але живуть не за тілом... Вони провадять своє існування на землі, але їх правдива домівка – на небі. Вони коряться запровадженим законам, але в житті вивищуються над законами. Вони всіх люблять і всіма переслідувані. Вони часто всіма забуті і засуджені. Їх вмертвляють, та вони знову постають до життя… (Послання до Діогнета). 
Християни відокремлені у світі для здійснення праці, дорученої їм Ісусом Христом – проповідування та поширення Євангелія спасіння. Водночас, за словами Лютера  “Світ, сповнений гріха, прагне розіп’яти будь-що Боже”. Тому, хоч Слово Боже є для нас безкоштовним дарунком, даним нам виключно з Божої благодаті, його справжня ціна у цьому грішному світі – це ненависть світу до нього та його правди. Світ не хоче чути Божої правди, боїться її, нехтує нею.
Дорогі брати і сестри, як діти Божі, послідовники та учні Ісуса Христа, ми постійно потребуємо Божого Слова для захисту від диявола і освячення. Ним ми захищені від злого і освячені. Христове Євангеліє оберігає нас у служінні на славу Господеві. Його Кров змиває наші гріхи. Слово Боже про розіп’ятого і воскреслого Христа – це найголовніша річ для кожного з нас, для кожної християнської громади. Вдячність віруючих Богові виявляється у належному шануванні  Божого Слова, його уважному слуханні, навчанні та проповідуванні.  Нехай воно завжди буде для вас джерелом втіхи і радості. Слово Боже – це певність, що ніколи не минає. Це обітниця Божої благодаті і милосердя, про котру пророк Ісая каже: Iс.62:6 “На мурах твоїх, Єрусалиме, Я поставив сторожу, ніколи не буде мовчати вона цілий день та всю ніч. Ви, хто пригадує Господа, не замовкніть ніколи…»

Нехай мир Божий, що вищий від усякого розуму береже ваші думки і серця ваші у Христі Ісусі” Амінь.

Ісус Христос - дорога, правда і життя!

ПРОПОВІДЬ
Текст проповіді: Івана 14:1-7
1 Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте! 2 Багато осель у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас? 3 А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви. 4 А куди Я йду дорогу ви знаєте. 5 Говорить до Нього Хома: Ми не знаємо, Господи, куди йдеш; як же можемо знати дорогу? 6 Промовляє до нього Ісус: Я є дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене!
Христос воскрес!
Благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа!
Дорогі у Христі брати і сестри,

Незадовго до розп’яття Ісус Христос промовив слова, які стали визначальними щодо істинності життєвого шляху і спасенної правди для всіх людей на всі часи.  Він сказав Своїм учням, а відтак і нам з вами: «Віруйте в Бога, і в Мене віруйте! Я є дорога, і правда, і життя». У посланні до Євреїв написано, що догодити Богові без віри неможливо (Євр.11:6). Без віри в Господа і покладання на Нього – спасіння немає. Однак спасенною є не будь-яка віра, а лише та, котра провадить людину до Царства небесного вірною дорогою . Це – віра в Христа Спасителя, розіп’ятого і воскреслого, того, Хто є дорогою, правдою і життям. Отож нині ми, що бажаємо бути з Христом там, де є Він, у місці, приготовленому Ним для нас, говоритимемо про правду Божу, про правдиву дорогу до спасіння і Царства небесного, про правдиве життя, про те, як і чим вони відрізняються від дороги, правди і життя цього грішного світу.
Господь каже: Я Є ДОРОГА.  Не відкрию таємницю, коли скажу, що всі ми мріємо про добрі дороги в нашому місті, області, і в Україні загалом. У Римській імперії була збудована мережа доріг, які були гордістю Риму і забезпечували належний зв'язок між усіма провінціями. Вони прислужилися також учням Христа, які за Його наказом йшли проповідувати  Євангеліє. Залишки римських доріг збереглися донині. Однак існувала одна серйозна проблема – всі римські  дороги так чи інакше вели до поганського Риму, а, отже, до поганських законів та поганських звичаїв. І лише та дорога, якою є сам Христос дійсно веде до Царства Божого. Інших доріг туди немає! Християни часів ранньої церкви, сповідуючи цю правду називали себе «людьми тієї дороги», тобто людьми, для котрих єдиною дорогою є Син Божий.
Ісус Христос, правдивий Бог і водночас правдива Людина став для людства, охопленого розпачем і безнадією, дорогою життя. Він змінив цей світ і дав нам нове життя, врятував від влади смерті, диявола і гріха. Жодні людські теорії і найсучасніші досягнення науки не дадуть нам правдивого спокою і втіхи. Лише йдучи дорогою, якою є Ісус Христос, ми матимемо мир, щастя і вічне життя. Не вірте тим, хто говорить: «Релігій багато, але Бог один, немовби немає жодного значення якою дорогою можна йти до спасіння і Царства небесного – через Ісуса, Магомета, Будду Конфуція чи когось іншого.  Це пастка. Пам’ятайте слова Христа: «До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене!»

Господь каже: Я Є ПРАВДА.  З давніх-давен люди намагаються збагнути, що таке правда. Понтій Пілат не був першим, хто хотів знати відповідь на це питання. Але тільки Ісус Христос відкрив людям справжній зміст правди, виявивши світові Себе, як єдину і незаперечну правду, вірну повіки віків. У Собі Самому Він об’явив людям Бога в повноті Його милосердя, любові і благодаті, назвавши Його своїм  Отцем. Він навчав, що Слово Боже є вічна і незаперечна правда, і людина повинна жити не лише хлібом, а Словом Божим.
Коли люди бачили чуда Ісуса і слухали Його проповіді, вони казали: «Він  справді можновладний! Він Син Божий!»  Сотні і тисячі довірялись Йому, покладались на Нього, без вагання йшли за Ним. Після Його воскресіння, виконуючи  Його волю, Апостоли та учні Христа почали проповідувати Його Добру Звістку про спасіння цілому світові. Спаситель відкрив їм і нам правду про Бога-Отця, який піклується про Своїх дітей, любить їх, бажає їм добра, вислуховує їхні молитви, бо хоче спасти їх. І все це Він робить заради Свого Однородженого Сина.

Ще одна правда, яку відкрив нам Христос – це правда про людину і Божий план спасіння. Він показав нам, яким безнадійним і марнотним є стан людини, котра лише на словах шанує Боже Слово, в той час, як її серце знаходиться далеко від Бога. Він засудив самоправедність і викрив будь яку спробу спасіння ділами і власними зусиллями. Він сказав: «44 Ніхто…не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня» (Івана 6:44).  В молитві до небесного Отця, Ісус Христос відкрив людству правду про життя вічне: «3 Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його». (Івана 17:3).

Наступна правда, яку відкрив нам Ісус, – це правда про незбагненну Божу любов, завдяки якій Бог «віддав Свого Сина Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне». (Івана 3:16).

Наступна правда, яку відкрив нам Ісус, – це правда про Боже прощення гріхів, нове народження згори, викуплення від смерті і гріха, воскресіння і вічне життя. Спаситель смертю смерть переміг і дав нам нове, прославлене життя з Богом. Він запевняє: «Я – живу, і ви будете жити також». Він воскрес і нині сидить праворуч Отця, живе і царює – і це найкраща запорука для всіх віруючих, які знають, що смерть не страшна, що це лише перехід від цього земного життя до більшого, величнішого життя з Богом.

Нарешті, ще одна чудова правда, виявлена Христом світові така – «Євангеліє – це сила Божа на спасіння» (Рим.1:16). Ця сила належить вам, дорогі брати і сестри, у Божому Слові і Таїнствах, запроваджених Христом. 

 Господь каже: Я Є ЖИТТЯ.  Який глибокий зміст для кожної людини знаходиться в цих словах.  У світовій літературі є чимало книг, які змальовують людей, котрі до останнього подиху боролися за своє життя.  На вулицях міста, на шпальтах газет, по телебаченню ми часто бачимо оголошення про те, що якийсь черговий цілитель пропонує  чудодійні рецепти довголіття  та досконалого здоров’я чи зцілення від недуг.  Але всі вони спрямовані на те, щоб людина замислювалась лише над матеріальними речами, переймалась земним, а не спасінням і вічним життям.  Тож коли  так багато відважних людей з усіх сил боролися за те, щоб їхнє серце билося довше, а кров далі текла в їхніх жилах, то з якою наполегливістю і наснагою ми повинні боротися за вічне життя, яке пропонує нам Бог у Христі!

Син Божий прийшов, щоб люди, ми з вами мали у всій повноті життя, яке Він нам пропонує.  Ніхто інший, окрім Ісуса, не може нам його дати.  Він є тією Виноградиною, яка живить своїм корінням кожного з нас, так що тільки перебуваючи в Христі і з Христом ми можемо мати життя.  Спаситель каже нам в кого і в що нам слід вірити, якщо ми хочемо потрапити до небес: «Віруйте в Бога, і в Мене віруйте!». Слово Боже вірне і правдиве – кожен, хто вірує в Сина Божого, має життя вічне! Це Його тверда обітниця на всі часи!

Дорогі брати і сестри, у світі віддавна було багато релігій. Нині їх стало ще більше. Будда навчав покірно йти дорогою,  яка призначена долею, бачачи у цьому самовдосконалення і сенс життя.  Конфуцій навчав шанувати старших. Сократ навчав пристосовуватись до всіх великих правд цього світу. І лише Христос сказав, що таке правда, промовивши: «Я  є правда».  Святий Іван каже: «Ми знаємо, що Син Божий прийшов, і розум нам дав, щоб пізнати Правдивого, і щоб бути в правдивому Сині Його, Ісусі Христі. Він Бог правдивий і вічне життя!» (1Iвана 5:20). Минають століття, змінюються суспільні устрої та філософські вчення, але скільки б люди не сперечались щодо того, що таке правдива віра, дорога життя, мета життя, правда життя – довіку правдивим буде лише сказане Христом: «Віруйте в Мене! Я є дорога, правда і життя». 

На відміну від усіх релігій світу Християнська релігія – це релігія життя.  Наш Спаситель живе!  Він воскрес!  Його гріб порожній, на відміну від гробів  усіх фальшивих месій і пророків, тлінним решткам яким поклоняються, замість того щоб поклонятися правдивому Богові. Наше правдиве життя – у Христі і з Христом! Так само як відрубане віття всихає і перестає плодоносити, так само й людина, відлучена від Христа, вмирає, а перебуваючи з Ним – живе вічно. Пам’ятайте про те, що тільки через розіп’ятого і воскреслого Христа, нашого єдиного Господа і Спасителя, ми можемо перейти над проваллям, яке відділяє пекло від раю, безнадію від надії, відчай від втіхи і дістатися до небесної домівки, приготовленої для нас Христом. Воскреслий Син Божий  – це наша єдина надія і втіха, наша дорога, правда, і життя.  Він веде нас Своєю дорогою до Небесного Царства.

Йому одному разом з Отцем і Святим Духом належить вся слава, честь і поклоніння нині і повіки! Амінь.
Христос воскрес! Воістину воскрес!