Показ дописів із міткою світлини. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою світлини. Показати всі дописи

субота, 21 лютого 2026 р.

З минувшини українського лютеранства: Палагичі

Громада українських лютеран у м.Палагичі на Станіславівщині (нині Ів.-Франківщина, Тлумацька МГ). 30-ті роки 20 століття. Ось яку згадку про лютеранську парафію в Палагичах залишив душпастир Іларіон Шебець у своїй книзі "Євангеліє в Україні" (1932). 

"Однією з наших найбільших парафій є парафія у містечку Палагичі. Тут трудиться пастор Володимир Демезишин, який пройшов навчання в німецькому університеті Ерлангена і склав іспити. Перед тим, як прийняти євангелічно-лютеранську віру, він деякий час вивчав греко-католицьке богослов'я. Він походить зі старовинної родини священиків. Від самого початку богослужіння в Палагічах відвідувала така велика кількість людей, що в усьому містечку неможливо було знайти приміщення, де б вистачило місця на тривалий час. Взимку використовували так звану читальню. У багатьох селах «читальні» були облаштовані українською установою ("Просвіта" – ТК), яка поставила собі за мету покращити стан культури та освіти за допомогою впливових і добре фінансованих кіл, де населення любить збиратися разом. Читальна зала в Палагічах, звичайно, була замалою для богослужінь євангелічно-лютеранської громади. Багатьом людям доводилося щоразу стояти за відчиненими вікнами і дверима, щоб послухати проповідь Слова Божого. Навіть коли погода була дощовою і холодною, ті, хто стояв на вулиці, не втрачали нагоди терпляче чекати до кінця проповіді. Влітку, коли погода була досить сприятливою, богослужіння проходили на вулиці, часто збиралося до тисячі і більше людей. Хто міг би звинуватити громаду та їхнього пастора в тому, що вони всіма силами прагнули побудувати місце поклоніння? З великим ентузіазмом і великою радістю, але також і з неймовірними жертвами вдалося таки поставити будівлю. Наприкінці серпня 1931 року нову церкву було урочисто освячено. Щонеділі в Палагічах проводяться дитячі богослужіння, які регулярно відвідують понад 70 дітей. 

ПС. У дописі про Палагичі у Вікіпедії нема жодного слова про те, що в селі до 1939 року була така гарна Українська лютеранська парафія, натомість зазначено, що мешканці села були греко-католиками та римо-католиками. Не згадуються також євреї. Комусь кортіло підчистити правдиву історію села. Польський художник Генрик Родаковський (1823-1894) залишив по собі у вигляді згадки про Палагичі 11 акварелей з зображенням тамтешіх мешканців та їхніми іменами і родом занять (!) під назвою "Album Pałahickie" (нині він зберігається в Музеї Любуша в Горжуві Великопольському, Польща). 1867 року художник оселився в Палагичах і жив там впродовж певного часу. 

субота, 29 квітня 2017 р.

Запрошую переглянути світлини


Шановні друзі, читачі та відвідувачі цього блогу, запрошую вас переглянути мої світлини на сервісах Flickr, Blogger та RedBubble. Дякую і сподіваюсь, що вам щось сподобається.




ФОТО НА FLICKR
ФОТО НА REDBUBBLE 
ФОТО НА BLOGGER

середа, 29 серпня 2012 р.

Тернопіль. Свята закінчилися...

Серпневі свята позаду... Зазвичай, найбільше насичені різноманітними заходами дні з 23 по 28 серпня. 23 серпня на Театральному майдані було урочисто відкрито монумент Незалежності. Цього ж дня ввечері міщани милувались оновленими фонтанами в центрі міста. На Тернопільському ставі цьогоріч відбулися міжнародні змагання з перегонів на моторних човнах. Рибі, звісно, ці перегони не до вподоби, але глядачі були задоволені. Потішив тернополян театр на ходулях з Євпаторії (світлини ТУТ).  Актори, вбрані у вишукані венеціанські шати, надзвичайно майстерно виконували різні "па", фотографувались з усіма охочими. 26 серпня вони дефілювали алеями поруч зі старим замком коло ставу, а 27 серпня під час відкриття оновленої вулиці Валової запропонували цікаве театральне дійство (відео ТУТ). Як на мене, персонаж Вірки Сердючки був тут недоречним. Мою добірку світлин акторів можна переглянути ТУТ. 24 серпня на Співочому полі відбувся святковий концерт до Дня незалежності. Родзинка концерту - виступ нашого славного співака Тараса Петриненка. Невдовзі панові Тарасові сповниться 60 років, але голос його досі чудовий. Припали до душі його вірші, котрі він сам декламував у перервах між піснями. В них було те, що болить, що на часі і в серці. Надзвичайно гарно Тарас декламував вірш Т.Шевченка "Мені однаково..." (слухати ТУТ). Вкотре переконуюсь, що практично усі наші широко розтиражовані нині "співуни" - коліщата машини для заробляння грошей. У їхніх піснях немає душі і серця... Петриненко співає серцем і душею і це відразу відчуваєш. На мою думку, панові Тарасові варто подумати про власну збірку поезій, до котрої б увійшли також його пісенні тексти. Свій виступ співак завершив піснею "Україна", що вже стала другим українським славнем (anthem). Святковий феєрверк до Дня незалежності перевершив усі сподівання! (мені вдалося його зафільмувати). 28 серпня на Співочому полі відбувся святковий концерт до Дня міста (мої світлини). Впродовж першої половини дня розгулявся доволі зимний вітер, а коло ставу людям аж зривало з голів кепки і капелюхи. Під вечір вітер таки вщух. У концертній програмі виступили Антоніна Матвієнко, Вахтанг Кікабідзе, Степан Гіга. Вперше почув у виконанні Вахтанга кілька його власних пісень - є досить добрі. У більшості пісень, які виконує Кікабідзе -  тексти зі змістом, що не є характерним для нинішньої естради.  Дві пісні Булата Окуджави нагадали молодість... "Блатні" пісні були цілком зайві, як на мене. Не знаю, чим керувались організатори концерту, що на його початку включили до програми "батярську пісню" "Братів Гадюкіних" -  "Файне місто Тернопіль" у виконанні вокального гурту в складі 4 дівчат і хлопця. Розчарував "звук" під час виступу виконавців. Він то пропадав взагалі, то був жахливо спотворений (фірма "Бастер").  До речі, подібні проблеми зі звуком у "Бастера" помічаю не вперше. Хлопці не дотягують "звук" до належного рівня.... Одна справа "ставити звук" при порожній залі вдень, а інша - ввечері, коли зала заповнена слухачами. Свята минули - до роботи!

середа, 16 травня 2012 р.

Нові світлини...

Запрошую переглянути нові світлини. У неділю 13 травня дощ дещо зіпсував Свято Матері і День вишиванки, однак дует "Червоне та чорне" (Ярослав і Валентина Теплі), та інші виконавці зігріли серця тернополян своїми чудовими піснями. У Тернополі в цю пору цвітуть каштани. На словах цього не передати - треба бачити. Навіть світлини безсилі передати цю красу.
Фотоальбом 40
Фотоальбом 41 

вівторок, 10 квітня 2012 р.

Nota bene - варте уваги!

*Вийшла нова версія одного з кращих, як на мене, мультимедійного програвача - KMPlayer. Завантажити її можна звідси.
*Тим, хто цікавиться життям і творчістю автора відомих у світі просвітницьких християнських книжок К.Люіса, запрошую на сторінку, де розміщені його фото 1946 року та короткий опис про нього. Дітям та молоді Люіс відомий за кінострічками "Хроніки Нарнії". Він товаришував з Толкієном, вочевидь, їх поєднував спільний інтерес до фантазування. Окрім цього, завдяки Толкієну Люїс знову став християнином (він зневірився після смерті матері).

пʼятниця, 30 березня 2012 р.

Весняний фотоальбом

Розпочав полювання за весняними краєвидами. Ось що поталанило схопити об'єктивом камери  впродовж березня. Запрошую до перегляду світлин СЮДИ.

четвер, 26 січня 2012 р.

Нарешті сніг!

Треба користати момент поки сніг не розтанув! Цьогоріч можна чекати чого завгодно від примхливої погоди :-) Тож, мандруючи містом, зробив кілька нових світлин. Решта ТУТ