Про Україну світ почув ціною крові…Спаси нас, Боже, й схорони в Своїй любові.
І суд Свій праведний зішли на руку ката,
За кожен біль наш і за смерть вчини заплату,
Щоб схаменулись вороги всього святого,
Не мали спокою і сну й молили Бога,
Аби Він їхній гріх закрив життям Ісуса…
Вбивать без докору й жалю? Яка спокуса!
За слово й діло їм воздай, о Боже правий…
Жбурнув їм тридцять срібняків тиран кривавий…
Двадцяте лютого… Майдан… Гірка отрута…
Немовби вдруге пережив народ наш Крути.
І невигойний знову біль й на серці рана,
І Україна знов моя у чорне вбрана!
І знову сльози пролива над сином мати…
О, Боже, скільки ще землі моїй страждати?
Катівні Сталіна, Сибір, Голодомори –
Хіба не досить вже біди, страждань і горя?
Добра і щастя нам подай, небесний Отче,
І словом душі покріпи Своїм пророчим,
Нехай повернеться все зло тим, що не тямлять…
Полеглим, Боже, сотвори, довічну пам’ять.
21 лютого 2014 року
