Релігійне виховання в школі є одним із усталених європейських стандартів. Майже всі країни Європейського Союзу ставляться до релігійної освіти, як до обов’язкового елементу шкільної системи освіти і фінансують її, оскільки переконані, що без цієї складової громадяни матимуть серйозні проблеми з розумінням європейського «культурного коду». Конфесії залучені до процесу винаймання та звільнення вчителів релігії, які повинні мати конфесійну богословську освіту. Уроки релігії проводяться одночасно для вірян різних конфесій, щоб кожен учень міг відвідувати їх відповідно до своєї конфесійної приналежності чи віросповідання.
Уроки релігії в школі є у 23 країнах ЄС. У 8 країнах ЄС участь у шкільних уроках релігії є обов’язковою. Це такі країни: Австрія, Кіпр, Данія, Фінляндія, Греція, Мальта, значна частина німецьких земель і Швеція. Невіруючі можуть бути звільнені від уроку релігії.
У Німеччині право викладати релігію в школах гарантується Конституцією (пункт 7, стаття 3), згідно з якою уроки релігії повинні проводитися окремо для різних конфесій, з взаємною повагою.
В Греції та на Кіпрі школярі, які визнають себе православними, зобов’язані відвідувати шкільну катехизацію. У низці країн ЄС участь в шкільних уроках релігії є добровільною (факультативною), залежно від побажань батьків або учнів старших класів.
АВСТРІЯ
Школярі австрійських шкіл, приступаючи до навчання, зазначають свою конфесійну приналежність чи її відсутність. До їхньої шкільної програми входить урок релігії. Кожен школяр може долучитись до групи відповідно до свого віросповідання, натомість атеїсти мають можливість "перепочити". Уроки релігії проводять служителі Церков або викладачі з відповідною богословською освітою. Для всіх учнів державних шкіл, які належать до юридично визнаної в Австрії Церкви чи релігійної спільноти, уроки релігії є обов'язковим предметом. Єпископ Вільгельм Краутвашль, відповідальний за освіту та виховання при Єпископській Конференції Австрії зазначив: "Якщо ми хочемо демократичного, плюралістичного суспільства, ми не можемо обійтися без конфесійних уроків релігії, які учні можуть вільно обирати".
Обов’язок щодо викладання релігії в державних школах Австрії ґрунтується на 2-й статті Закону про освіту 1962 року. У ній зазначено, що метою австрійської освіти є співробітництво через відповідну освіту задля розвитку здібностей молоді відповідно до їхніх релігійних цінностей. Тому релігійне навчання в державних школах є обов’язковим, а його фінансування здійснюється за рахунок держави.
ПС. На мій погляд цей досвід можна було б запозичити і нам в Україні. Для цього потрібне належне розуміння важливості релігії і Церкви для суспільства з боку держави та влади. Останні часто говорять про європейські цінності, однак самих лише слів не досить.
